Диво! ВІрш моєї мами
Моя мама Раптом почала писати вірші вчора! Оце -то дивина для всієї родини і Радість!!! Ярош Людмилі - моїй мамі - 78! Ось її байка! І Вам хай буде весело!!!
Байка про Ворону-копуху
Прилетіли горобці,
Сіли на тополі,
Стали голосно кричать,
Виганять Ворону:
- Ти, Ворона, не шуми
І лети-но швидше!
Краще відлети туди,
Де дерева вищі!
А Ворона дзьоб відкрила,
Щоб сказати: - Вже лечу!
Тільки лиш почищу крила –
Й кусок сиру ухвачу.
Сир Вороні не дістався –
Не злетіла в тую ж мить! –
Задивилась на Сороку,
Та і встигла сир схопить.
- Віддай сир! – кричить Ворона, -
- Я його знайшла собі!
А Сорока з переляку каже:
- Йди під три чорти...
"""""
І ще - філософське:
Про серця стук
Я училась медицині
Цілі ночі й цілі дні,
І людей цілю понині,
Серце щоб не стало в сні.
Стукай, стукай, серце в грудях,
В людях паніку не сій,
Бо життя продовжить треба –
Просять в Бога люди всі.
Там, на Небі, може й краще,
Але Дім наш поки тут,
Ми туди не поспішаєм –
Новий в нас тепер маршрут!
Ярош Людмила
27.06.2018р.
