27.06.2018 21:58
Без обмежень
37 views
Rating 0 | 0 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Цвіт папороті

У темному лісі, серед буйних трав, 

Там, де кожен кущик має свої очі, 

Дуб столітній небо гіллям підпирав, 

Раз на рік збувалися мрії там дівочі.


Килим там застланий блисне, як смарагд, 

М’яким оксамитом лащиться травиця.

Там оселя дивних, чарівних наяд, 

Що виходять з озера, щоб повеселиться.


Лише раз у році папороть цвіте, 

Та її наяди трепетно пильнують, 

Тільки хлопець юний до них забреде, 

Заволочать в озеро вмить і зацілують.


Хто нестримно, палко, щиро закохався, 

Щоб здійснить бажання, до лісу пішов, 

Ще ніхто із цвітом назад не вертався.

Папороть шукаючи, смерть свою знайшов.


Тільки ти не бійся диво-цвіт шукати, 

Бо моє кохання збереже в біді, 

Я твій шлях нелегкий буду пильнувати, 

Щоб тебе не вкрали ці дівки бліді.


Вийдеш опівночі, під столітнім дубом

Зіркою ясною цвіт замиготить, 

Рви, в кулак затисни, хоч як страшно буде, 

Чуєш, як між пальцями квіточка тремтить?


А коли наяди танець свій станцюють

І тебе до себе в воду заберуть, 

Знаєш, яка перша тебе поцілує?

Перша і єдина – я, про всіх забудь.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Тиші!!! / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Біль / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо