01.07.2018 14:22
Без обмежень
22 views
Rating 0 | 0 users
 © Маріанна

Морок

Мороком встелене небо, 

Морок спадає на землю, 

Літо ховає від ока, 

Кулі, що рвуться внизу.

Крає не блискавка хмару, 

Рвуться степами уламки, 

Доль, що застигнуть у літа

Похолоділих руках.

Літо не стримує сльози, 

Літо не випалить лиха, 

Тільки оплакати гірко.

Зранений птах.

Морок плете павутину, 

Морок - ловець неситий.

Вибратися ще можна.

Як залишити дім?

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Верлібр

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Безхатько / Білий вірш | Маріанна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Шпичаки / Верлібр | Маріанна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Маріанна.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Маріанна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо