Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.07.2018 10:39Пародія
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

Ковчег еволюції

Ковчег весілля

Частиа 1. Підготовка до весілля

г еволюції
Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 05.07.2018 / 46614

– Саша, давай приготуємо їду і повечеряємо та будемо спати. Тобі ж завтра на роботу. Треба раніше встати і підготуватися.

Ми приготували своє любиме блюдо – жарену картоплю та смажену цибулю і, повечерявши полягали, спати.

Я проснувся і зразу ж глянув на вікно. Промені Сонця серебрили шибки вікна і я заспокоївся. Валя вже не спала – готувала сніданок.

– Саша, це ж сьогодні приїдуть наші батьки. Мої приїдуть в дев’ять годин, а твої – о пів десятої. Ми прийдемо на роботу і відпросимося, щоб по їх приїзду зразу ж поїхати в село і, приїхавши в село стали готуватися до весілля.  

Ми поснідали і пішли в інститут, я пішов у лабораторію, а Валя – на урок.

Ми із Анатолієм Миколайовичем поздоровалися.

– Ти, Олександр Миколайович, міг би мені зателефонувати і повідомити мене, що ви сьогодні поїдете в село, щоб вчасно приготуватися до весілля. Я із Свєтою ще вчора вечером про це подумав. Зараз Свєта на уроці. Ти іди і забирай та, ідіть додому. А я у перерву її повідомлю.

Я подякував І, потиснувши його руку, прийшовши в деканат забрав Валю і ми пішли додому.

Прийшовши додому я зателефонував Своїм батькам, а Валя – своїм. Ми сказали, щоб вони до нас в гуртожиток не їхали, а ми приїдемо на вокзал і поїдемо в село. Я з Валею зібралися і поїхали на залізничний вокзал. Невдовзі приїхали мої батьки на колгоспній грузовій машині і привезли замовлене мною. Ми почекали Валених батьків і, діждавшись, познайомилися. Вони сіли в кузов на ослон і ми поїхали в село. В селі на станції нас вже чекав папа і мама Світлани Іванівни. Я, Валя, моя і Валина рідня стали знайомитися і, познайомившись рідня Валі сіла в кузов на другий ослон і ми поїхали в село. Приїхавши в двір Івана Петровича я і брати в літній кухні на стіл виклали із сумок три частини кабана, що привіз із собою батько і ми та брат Валі і Оксани стали розрізати їх на мілкі частини. Потім ми повкладали м`ясо у два великих казани, які стояли на плиті. Повкладавши м`ясо мої брати накололи дров і розтопили плиту і я залишився варити м`ясо, а вони пішли допомагати жінкам чистити картоплю та різати капусту для борща. Мій батько та ще батьки Віктора Олексійовича та Оксани і батько Валі з Іваном Петровичем та з поміччю двох сусідів розставили у дворі столи та ослони. Так до двадцять першої години вечора все вариво було готове і в дворі стояли столи. Ми, перекусивши, полягали спати.

Вранці жінки стали накривати стіл, а чоловіки і я їм допомагали. Я з Віктором Олексійовичем пішли в магазин за спиртним і коли принесли, то приїхала Світлана Іванівна з Анатолієм Миколайовичем.

Невдовзі стіл був накритий. Прийшли і сусіди. І коли всі посідали за стіл тамада – Світлана Іванівна відкрила тріумфальний день і почалося весілля.

– Шановні молодожони, рідня і гості зараз для Вас член Національної спілки письменників України – сестра Валі, – Надія Іванівна Філенко прочитає присвячений вірш молодожонам та інші вірші. А після неї Вам прочитає філософські нариси брат Валі – Михайло Іванович.

Надія Петрівна стала читати такі вірші:

НАШЕ ПРАГНЕННЯ

Ти пишеш роман про весілля…Друг другу ми любі –

З тобою ми стали щасливі у нашому шлюбі!

Оспівуєш в ньому про наше чарівне кохання, 

Яке нас веде у мандрівку шляхами любові, 

Малюєш наш образ любові – майбутнє світання, 

Бо хочеш щоб завжди були ми щасливі обоє…

…Я ж хочу, щоб ти при любій доленосній годині

Щоденно у нашім любовно-життєвім барвінку, 

Як Сонце, завжди був моїм оберігом єдиним, 

А я в цім романі, лиш перша й остання сторінка!


Всі стали аплодувати Надії Іванівні. Коли закінчилися аплодисменти

Надія Іванівна продовжила читати такі вірші:

ПОВІСТЬ ЛЮБОВІ

Ми у нашому парку з тобою гуляємо

Бо найкраще немає інтиму – ми знаємо!

І для нас із тобою в цім парку бува, 

Що про нашу любов соловейко співа!

Про кохання завзято вже повість ти пишеш, 

Що любов у нас нашою долею дише…

…Ти сказав, що в коханні я в тебе свята

У любові тріумф – це закохані повністю!

Тож мій, любий, описуй ти прозою так, 

Щоб в сюжеті, як квітка, цвіла я в цій повісті!


ЧАРОДІЙНА ЛЮБОВ

Ти вмієш палкою любов’ю всі чари творити!

Ти та, що мене покорила любов’ю навічно –

Це ж щастя яке вік в любові з тобою прожити!

Ти та, що любов у коханні вже діє магічно!

Моя чародійниця! Звідки береш ти наснагу?

Яка надихає тебе на святкові події…

Ти завжди і скрізь визиваєш до себе повагу

І я за твоє піклування безмежно радію

Я хочу з тобою погрітися в слові святковім –

Коли ти цілуєш, то – сніг розтає весь навколо!

Ти та без якої геранія в’яне весною

І та із якою ромашка цвіте і зимою!


ДВА ВЕСЛА

В ставі нашої любові хвилі

Йдуть з душі на почуттєвий берег…

Наших дій, що серцю завжди милі, 

Слід на греблі затонув у вербах…

Ми в човні від них завжди веслуєм!

Зорі з небом спати в став упали –

Мокрий місяць їх ві сні цілує!

Ми ж до ранку вдвох в човні не спали…

Наче сила нам прийшла небесна, 

Що протистояли сну обоє –

Тільки вранці просушили весла…

…Ми в любові – два весла з тобою!


ПЛЕСО ОЧЕЙ

Синь неба у плесі очей затонула

Чутливо в це плесо пірнаю, як в душу.

У нім ти мене, мов на якір, припнула

І більше мені не побачити сушу, 

На очі твої всі увагу звертають!

Моя вже любов, як ті хвилі прибою, 

На берег твого почуття налітає –

Ми завжди в любовнім полоні з тобою!

У плесі очей – мов у морі кохання, 

В якому прибій почуття лиш навколо  

І взяте на якір любові пізнання, 

З якого не випливу я вже ніколи!


РАНА

Любов’ю твоєю себе я поранив…

Спочатку цілунком – троянди устами

Мені невигойну зробила ти рану!

А потім – серцеву, – люблю до безтями, 

Бо душу любов’ю прострелили очі!

Я витерплю все у житті, що накоїв, 

Але одного у коханні я хочу, 

Щоб рану оцю і сам час не загоїв!


Почалися аплодисменти. Коли закінчилися аплодисменти тамада – Світлана Іванівна надала слово брату Валі – Михайлу Філенко.

05.07.2018 Проза / Пародія
Ковчег еволюції (Ковчег весілля) / Пародія | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 04.07.2018 Проза / Повість
Ковчег еволюції / Повість | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
16.07.2018 © Леонід Пекар / Оповідання
Елегантне рішення
16.07.2018 © Анатолій Валевський / Казка
Чарівна перлина. Частина-02
15.07.2018 © Наталія Старченко / Оповідання
Добрі чари
15.07.2018 © Анатолій Валевський / Казка
Чарівна перлина. Частина-01
12.07.2018 © Каранда Галина / Оповідання
П’ятниця, 13 (ЗНО, система «Вибір")
Ковчег еволюції
04.07.2018
Ковчег еволюції (Ковчег Нострадамуса)
04.07.2018
Ковчег еволюції
05.07.2018
Ковчег еволюції (Ковчег весілля)
05.07.2018
Ковчег еволюції (Ковчег весілля)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 7  Коментарів:
Тематика: Проза, пародія,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
16.07.2018 © Суворий
Німецька загроза продовжує нависати над Чехословаччиною (липень 1938)
15.07.2018 © Суворий
Ватикан: папа Римський таврує расизм (липень 1938)
14.07.2018 © Суворий
Історичний переліт Говарда Гюза довкола світу (липень 1938)
13.07.2018 © Суворий
Польський похід на українські дитячі садки (липень 1938)
12.07.2018 © Суворий
Ревіндикація православних церков римо-католицькою церквою в Польщі (липень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
24.05.2013 © Озерова Альона
03.04.2010 © SASHA ROSSI
12.12.2014 © МИХАЙЛО БУЛГАКОВ
10.04.2010 © ІНЕТТ
25.04.2018 © Саня Малаш
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди