05.07.2018 16:19
Без обмежень
73 views
Rating 5 | 1 users
 © Арсеній Троян

Моя зупинка за десяток секунд...

присвячую метру

Моя зупинка за десяток секунд.

Дві дівахи біля входу заважають вийти.

Думаю, а чи не покласти одній руки на талію, 

Ніби мимохіть і, поспішаючи, відсуваючи її вбік.

Диктор повідомляє, що пора виходити на моїй, 

нещодавно перейменованій станції, 

Я схоплююсь і замість дівочої талії

хапаю якогось мужика

за холодну руку, а дівицю оминаю, 

відхиляючись, немов в індуському танці.

І ця історія не про те, який я

несміливий чи

озабочений, 

чи все відразу, 

а про те, що, мабуть, 

не варто писати в стовпчик те, 

що могло стати

звичайним

постом

на ФБ.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Білий вірш, Про самотність, Про любов, Про красу

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дядько Василь / Оповідання | Арсеній Троян». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Суперсанки / Оповідання | Арсеній Троян». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Арсеній Троян.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.07.2018 18:19  Каранда Галина => © 

Та й для фб аж надто цінна інформація, як на мене!))) Спецслужби голову зламають, розшифровуючи)

Публікації автора Арсеній Троян

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо