Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.07.2018 08:03Мініатюра
Про тварин  Про птахів  Про природу  Про вітер  
Дивишся на воду – а там бачиш небо
Рейтинг: 5 | 5 гол.
Без обмежень
© роман-мтт

Дивишся на воду – а там бачиш небо

роман-мтт
Опубліковано 07.07.2018 / 46656

Дивишся на мілку воду при березі – і в ній бачиш небо. Небо глибоке й бездонне, наповнене хмарами і неосяжністюю. І стає страшно – ти боїшся впасти в цю безодню серед хмар, боїшся загубитися в цій нескінченній блакиті, що відбивається на поверхні широченної і замуленої річки часу, яку люди намагають гальмувати мурами із бетону, мурами зі спогадів і мурами з розваг.


З хмари виринає гадюка, що тягне у пащі бичка. Вона невелика, картата, в’юнка. Упливає. За нею з’явилася інша. Спирається на камінь, що стирчить із хмаринки поруч. Хапає повітря і пірнає назад у небо. Над водою проносяться бабки, як зграя винищувачів наступного покоління людських літаків, що винищать з часом цей світ, як він їх винущував триста мільонів років назад, що минули без особливих змін, хіба що зменшився рівень кисню, потягнувши за собою захмареність, що пробила дно наповнених котлованів морей і русел річок.


Бабки підступні - вони не відбиваються у воді... Рибалки жаліються, що хмар з кожним роком стає все менше...


Дивишся на воду – і бачиш там небо. Риба мешкає в небі, де хмари чіпляються за водорості, оминають сухогрузи і вітрильники, пірнають під них, щоб скоротити собі шлях, плигають і перелазять через мости і греблі, і далі пливуть за течією на південь. Хмари у воді - дивні. На небі вони спокійні, чимчикують за вітром, повільно танцюють. А в глибині на хмари тисне вода: вони дрижать, хвилюються, їх обриси постійно змінюються, хоча і намагаються тримати первинну форму. Вони глибоко занурюються, труться одна об одну, їх температура зростає, і мальки влаштовують в них свої ясла. Риба полюбляє плавати і полювати серед хмар на мальків, штовхає хмари плавцями, б`є по хмарам хвостами, високо підстрибує і м`яко приземляється у ці небесні перини з гуркітливим плескотом, що сповіщає про подолання беззвукового бар`єру між повітрям, водою і небом, наповненим хмарами, що плавають у воді, при дні, всі дні, самотні й сумні.


За плескотом риби рибалки визначають найбільше скупченя хмар. Рибалки закидають вудки і намагаються підчепити на гачок саму найбільшу хмару, щоб віднести її додому, показати дітям, зробити світлини, набити виловленими хмарами перини, а світлинами наповнити спогади, з яких потім змурують греблю. На своєму взутті рибалки приносять додому трохи луски. Луска дзевенить і виблискує. Діти рибалок радіють лусці - вона яскрава й мілка, з неї можна робити прикраси, міняти на іграшки, на цукерки і невеликі хмаринки, яких одомашнюють люди.


Дивишся на воду – і бачиш там небо. Рибалка витягає невеличку хмару і кладе її до садка. Хмара, лежить у садку. Підпливає гадюка. Хмара бачить, яка вона тоненька, звивиста і картата. Хмара приймає форму гадюки і тікає назад у воду. Рибалка сумує і наново закидає вудку, волосінь у польоті розрізає іншу хмару, повітря свистить, здіймається вітер. Хмари на небі починають хвилюватися, обурюватися. Наливаються люттю й лютують налиті коктейлем почуттів, які назбирали протягом року, поки пливли над людьми і їх містами. Вода чорніє, небо у ній зникає, йде дощ. Небо влаштовує втечу хмарам, що сидять під водою: підводні хмари зникають, гадюки піднімаються в небо, рибалка з пустим садком швендяє мляво додому – йому не сумно, він замість хмар наловив карасів, щоб вдома була луска.


Він не бачить, як з хмари у небі виринає чорна картата гадюка, спирається на чорний лискучий камінь поруч, що стирчить вершиною до землі. Гадюка хапає повітря і пірнає назад у небо. Її хвіст задіває землю, воду, шарудить повітрям, звук перетинає надзвуковий бар`єр. Чути грім - це крапка.

Дивне місто Zp, над затопленим старим Кічкасом. 07.07.2018
04.08.2018 Поезії / Вірш
Додому / Вірш | роман-мтт
Попередня публікація: 03.04.2018 Проза / Мініатюра
Про Василя та Мотрю (гарні українські історії) / Мініатюра | роман-мтт
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.08.2018 © Панін Олександр Миколайович / Мініатюра
Художник (Котячі страшилки)
21.08.2018 © Ольга Білицька / Нарис
Мачо
20.08.2018 © Леонід Пекар / Оповідання
Побажання
19.08.2018 © Іван Петришин / Повість
Ейлін Ченґ: "Розмова у Вагоні" (Сучасна Китайська Література)
19.08.2018 © Савчук Віталій Володимирович / Мініатюра
Човни
реальне
07.10.2016
Хроніки міста D (фантастично-реальне)
02.04.2018
Що таке горор/хорор/жахи і нащо воно потрібно
07.07.2018
Дивишся на воду – а там бачиш небо
13.08.2018
Серпень-Крадій
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5
Переглядів: 79  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.07.2018 14:39  © ... 

гадюку одну піймали, але відпустили - геть худа, на уху така не піде...

 07.07.2018 08:42  Каранда Галина для © ... 

З днем рибалки!)
Піймали щось?) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.09.2018 © Суворий
Закарпатська криза: Гітлєр проти передачі всього Закарпаття мадярам, Польща - за (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Завершення Судетської кризи: чехи підкорились Гітлеру, нова війна питання часу (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Напад польських військових на українські села Стримба та Кабарівці (серпень 1938)
08.09.2018 © Суворий
Радянською Україною ширяться повстання і заворушення (жовтень 1938)
07.09.2018 © Суворий
Конфлікт довкола Закарпаття: чехи дають автономію, мадяри домагаються анексії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.03.2012 © Піщук Катерина
13.09.2015 © Ірина Мельничин
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
27.11.2014 © Серго Сокольник
25.04.2017 © Олена Яворова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди