07.07.2018 08:03
Без обмежень
103 views
Rating 5 | 5 users
 © роман-мтт

Дивишся на воду – а там бачиш небо

Дивишся на мілку воду при березі – і в ній бачиш небо. Небо глибоке й бездонне, наповнене хмарами і неосяжністюю. І стає страшно – ти боїшся впасти в цю безодню серед хмар, боїшся загубитися в цій нескінченній блакиті, що відбивається на поверхні широченної і замуленої річки часу, яку люди намагають гальмувати мурами із бетону, мурами зі спогадів і мурами з розваг.


З хмари виринає гадюка, що тягне у пащі бичка. Вона невелика, картата, в’юнка. Упливає. За нею з’явилася інша. Спирається на камінь, що стирчить із хмаринки поруч. Хапає повітря і пірнає назад у небо. Над водою проносяться бабки, як зграя винищувачів наступного покоління людських літаків, що винищать з часом цей світ, як він їх винущував триста мільонів років назад, що минули без особливих змін, хіба що зменшився рівень кисню, потягнувши за собою захмареність, що пробила дно наповнених котлованів морей і русел річок.


Бабки підступні - вони не відбиваються у воді... Рибалки жаліються, що хмар з кожним роком стає все менше...


Дивишся на воду – і бачиш там небо. Риба мешкає в небі, де хмари чіпляються за водорості, оминають сухогрузи і вітрильники, пірнають під них, щоб скоротити собі шлях, плигають і перелазять через мости і греблі, і далі пливуть за течією на південь. Хмари у воді - дивні. На небі вони спокійні, чимчикують за вітром, повільно танцюють. А в глибині на хмари тисне вода: вони дрижать, хвилюються, їх обриси постійно змінюються, хоча і намагаються тримати первинну форму. Вони глибоко занурюються, труться одна об одну, їх температура зростає, і мальки влаштовують в них свої ясла. Риба полюбляє плавати і полювати серед хмар на мальків, штовхає хмари плавцями, б`є по хмарам хвостами, високо підстрибує і м`яко приземляється у ці небесні перини з гуркітливим плескотом, що сповіщає про подолання беззвукового бар`єру між повітрям, водою і небом, наповненим хмарами, що плавають у воді, при дні, всі дні, самотні й сумні.


За плескотом риби рибалки визначають найбільше скупченя хмар. Рибалки закидають вудки і намагаються підчепити на гачок саму найбільшу хмару, щоб віднести її додому, показати дітям, зробити світлини, набити виловленими хмарами перини, а світлинами наповнити спогади, з яких потім змурують греблю. На своєму взутті рибалки приносять додому трохи луски. Луска дзевенить і виблискує. Діти рибалок радіють лусці - вона яскрава й мілка, з неї можна робити прикраси, міняти на іграшки, на цукерки і невеликі хмаринки, яких одомашнюють люди.


Дивишся на воду – і бачиш там небо. Рибалка витягає невеличку хмару і кладе її до садка. Хмара, лежить у садку. Підпливає гадюка. Хмара бачить, яка вона тоненька, звивиста і картата. Хмара приймає форму гадюки і тікає назад у воду. Рибалка сумує і наново закидає вудку, волосінь у польоті розрізає іншу хмару, повітря свистить, здіймається вітер. Хмари на небі починають хвилюватися, обурюватися. Наливаються люттю й лютують налиті коктейлем почуттів, які назбирали протягом року, поки пливли над людьми і їх містами. Вода чорніє, небо у ній зникає, йде дощ. Небо влаштовує втечу хмарам, що сидять під водою: підводні хмари зникають, гадюки піднімаються в небо, рибалка з пустим садком швендяє мляво додому – йому не сумно, він замість хмар наловив карасів, щоб вдома була луска.


Він не бачить, як з хмари у небі виринає чорна картата гадюка, спирається на чорний лискучий камінь поруч, що стирчить вершиною до землі. Гадюка хапає повітря і пірнає назад у небо. Її хвіст задіває землю, воду, шарудить повітрям, звук перетинає надзвуковий бар`єр. Чути грім - це крапка.

Дивне місто Zp, над затопленим старим Кічкасом. 07.07.2018



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Мініатюра, Про птахів, Про природу, Про вітер, Про тварин

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Додому / Вірш | роман-мтт». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Про Василя та Мотрю (гарні українські історії) / Мініатюра | роман-мтт 18+». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора роман-мтт.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.07.2018 14:39  © ... 

гадюку одну піймали, але відпустили - геть худа, на уху така не піде...

 07.07.2018 08:42  Каранда Галина => © 

З днем рибалки!)
Піймали щось?) 

Публікації автора роман-мтт

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 29
Автор: роман-мтт
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: реальне;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;