12.07.2018 15:35
Без обмежень
40 views
Rating 5 | 2 users
 © Люлька Ніна

Анничка

Ще одна жіноча доля мене схвилювала, 

Написати вірш життєвий правда спонукала.

В передліссі, в нас, Анничка росло-виростала, 

І веселу, роботящу вдачу вона мала.


Чорнобрива, очі карі і уста медові, 

Надзвичайної краси ще й коси шовкові.

Стан березовий, стрункий, файний і тоненький, 

В очах щира доброта, погляд веселенький.


Ніби лісова царівна, гарна і чудова, 

Від карпатської природи сильна і здорова.

Краса дівчини це є, як ворог таємний, 

І в багатьох виникає замисел нечемний.


На Анничку карооку хлопці поглядали, 

Таку квітку неймовірну зірвати бажали.

Один хлопець закохався й говорить до неї:

"Аби, що там не було, ти будеш моєю".


Підсокотив* її в лісі, і там згвалтував.

А потім уже вагітну за жінку узяв.

Народилася дитина, жінка краща стала, 

Ревність її чоловіка пекла й замогала**.


"Я б`ю тебе, бо ти файна, щоб краса згасала, 

Щоби похіть в чоловіків, очі не зривала".

Сльози лила, мучилась, терпіла за вроду, 

Перетворилось життя її в дощову погоду.


Розійшлися. Не змогла їз тираном жити, 

І дитиночку самій прийшлось їй ростити.

Та така вродлива жінка сама не буває, 

Вже, за мужа, другого чоловіка має.


"І з-під ринви - та на дощ, " - приказка народна.

Полонила Анниченьку та стихія сльозна.

Іще троє діточок вона народила, 

Вже не жила - бідувала і тяжко робила.


Гриби, ягоди у лісі, повсякчас, збирала, 

Продавала і за виторг дітей годувала.

Чоловік такий лінивий, не хоче робити, 

Лишень хоче горілочки і Анничку бити.


Така бідність і злиденність у хаті настала, 

Від роботи й тяжких думів жінка знемагала.

"Якщо хочеш аліментів від мене судити?" -

каже її чоловік, - "То не будеш жити".


Ще корова Анниченьку рогами побила, 

І цим самим здоров`ячко її підкосила.

За красу і доброту, вона постраждала, 

Чоловіків-убійників*** в житті вона мала.


Бо в них девіз і мета: " Дівку піддурити, 

А вже потім усе можна - знущатися й бити".

Та Анничка мужня жінка, в розпач не впадає, 

Самотужки, через силу, дітей піднімає.


Дала мама добре серце і вроди доволі, 

Та не дала, своїй дочці, щасливої долі.

Ось таку-то оповідку почула і склала, 

І ЇЇ вам, милі друзі, в вірші розказала.


*підсокотив - прислідив, 

**замогала - гнітила, 

*** убійник - чоловік, що б`є.

с.Нижні Станівці, Буковина 08.07.2018



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя, Про дівчину, Про хлопця

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Своє гніздо / Вірш | Люлька Ніна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Після грози / Вірш | Люлька Ніна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Люлька Ніна.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.07.2018 20:37  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за коментар. Рада, що ми з Вами однодумці по життєвих історіях. Завжди приємно з вами спілкуватись. 

 19.07.2018 08:47  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий твір, Ніно!
Згодна з Вашими роздумами в ньому.
Справді, є люди надзвичайно драматичної долі,
хоч і сумно це осмислювати. 

 15.07.2018 09:51  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Пане Олександре, я завжди з великим задоволенням читаю Ваші віршовані відгуки на мої вірші. Щиро завдячую Вам. 

 15.07.2018 09:49  © ... => Лора Вчерашнюк 

Рада Вашим коментарям, розумінню і підтримці. Доля в житті часто буває несправедливою. 

 13.07.2018 23:49  Панін Олександр Мико... => © 

Файна дівчина Анничка,
Вся - на радість людям,
Для себе не буде
Славна дівчина Анничка
Щасливою бути...
Хоче щастя всім здобути
Славна дівчина Анничка,
Намагатись буде
Дати радість людям. 

 13.07.2018 23:01  Лора Вчерашнюк => © 

Сумна історія - теж бачила таке - краса є, а щастя немає((( Тож бажаю жінкам щасливої долі!!!!! Дякую за щирість і душевність))) 

 13.07.2018 18:31  Наталія Старченко => © 

Шкода бідолашну Анничку. Дай Боже їй сили, здоров`я і хороших людей поруч. Спасибі Вам за творчість шановна пані Ніно.

 13.07.2018 18:07  © ... => Зав`ялова Валентина 

Шановна, пані Валентино, щиро завдячую за коментар. В житті досить часто зустрічаються важкі долі дівчат і жінок. Щасти Вам у всьому. З повагою. 

 13.07.2018 18:05  © ... => Наталія Старченко 

Дякую за відгук. Це життєва історія, яку мені, нещодавно, розказала сама героїня твору. Щиро  вдячна,  що  читаєте  мої  вірші. З  повагою.

 12.07.2018 21:19  Зав`ялова Валентина => © 

Шкода, що красуні Анничці зустрілися на життєвому шляху такі поганці... Вірш гарний. 

 12.07.2018 18:30  Наталія Старченко => © 

Вірш файний. А історія гірка, надзвичайно шкода дівчину. 

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо