15.07.2018 09:55
Для дорослих (18+)18+
12 views
Rating 5 | 1 users
 © Світлана Нестерівська

Маріє, благослови

Вирушаю в дорогу.Пустелею.

У дощі не сміються ангели.

Тільки сонце шляхи застелює.

Випробовує, щоби падали...

Стільки часу пройшло. І римами

Я століття понавигадую.

Боже, дай буть очам цим зримими.

Піднімаючися, не падаю, 


І проходжу я піки моднії.

І сміюся над тими піками.

Боже, дай всім прийти сьогодні вже

В твоє серце за доброліками.


Вирушаю. І небо тішиться.

День минає у славі. Славнії

Ходять люди. Й мені не віриться, 

Що ці люди ... такі лукавії.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ангели плачуть / Вірш | Світлана Нестерівська 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сині очі дівчинки (Зустріч з майбутнім) / Вірш | Світлана Нестерівська 18+». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Світлана Нестерівська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо