15.07.2018 12:27
для всіх
141
    
  - | -  
 © Олічка

Одного разу… у кав’ярні… Або... Вся справа в лАте

Він уже на межі, розігрітий як треба.

В передчутті й хвилюванні чекає на неї натхненно, 

Бо вже запах її відчуває терпкий, неповторний, 

Що витає навмисне в повітрі нестерпним ігнором.


І єство все судомами зводить, 

Подих збуджений, частий від того.

Не приховуючи свого бажання, 

Він благає прискорити зустріч.


А вона вже готова до нього, 

Сама ладна йому підкоритись.

Дарувати йому насолоду, 

Без вороття ним себе полонивши.


Пристрасна, з характером, гаряча

Життєдайною наповнена жагою, 

Водночас сильна і принадна, 

Народжена в спокусі для натхнення, безумовно.


І до нього вже лине назустріч, 

Щоб віддатись суцільним потоком, 

Поринаючи в теплі обійми, 

Поглинаючись ніжно, під натиском трохи.


Розчинившись у ньому поволі, 

Поєднавшись у злуці жаданій, 

Раз й назавжди з ним одним цілим, 

Віднайти спільну долю в коханні.


***

- Ось готово! Будь ласка, ваш лате.

Симпатичний бариста всміхнувся, 

Підморгнув і поставив той напій, 

Залишивши мене у напрузі.


В голові, наче в рупор: “Отямся!”

Та, здається, я й вголос сказала …

“Що ж, - подумала, - пізно стидатись”.

Та й пішла, залпом випивши лате.


***

Вночі сьогодні треба спати, однозначно!

І жодних більш романів до світання.

І бажано було б не пити третє на ніч лате, 

Бо на сьогодні про любовне фентезі достатньо.


Так знову може статись ненароком, 

Що розіграються в моїй вигадливій уяві

Ще більш відверті кадри подальшого продовження забави

Молочно-какової короткометражки про кохання.


***

Ось так закінчувався день вчорашній

“Закоханим” тим лате у кав’ярні

У білосніжній круглій філіжанці з порцеляни

У атмосфері повного дивацтва.



12.07.2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!