17.07.2018 23:03
Для дорослих (18+)18+
16 views
Rating 5 | 1 users
 © Світлана Нестерівська

Дякую, Боже

Спасибі, Господоньку, що мене ти любиш.

Що посилаєш ангелів у ніч.

У безвісті загублених облич

Мене ніколи, Боже, не загубиш.

Ти моє слово в сні запам`ятай.

Благослови і просто піднімися.

А десь Карпати стогнуть, чорно-лисі...

Лиш здалеку нагадуючи рай.



Не думати. Так, ні про що не думати...

Боятися нагнати темноту.

Ти Господи створив мене не ту, 

Якою була я, якою була я... б.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дзвінок / Вірш | Світлана Нестерівська 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «До вічності / Вірш | Світлана Нестерівська 18+». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Світлана Нестерівська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо