18.07.2018 23:03
Без обмежень
42 views
Rating 0 | 0 users
 © Михайло

Линия света

Иду по линии света, ведущей в ночи. 

Собрались, где то вдали, черные тучи, под звездным туманом безликой пустыни. 

Линия света короче и уже. 

Дышать мне все хуже и хуже. 

Среди потоков холодной, замерзшей, стужи. 

Надеюсь лиш миг. 

Короткий просвет, оставивший мне изумленье. 

Рассвет словно миг. Отдал мне свое искупленье. 

Теперь, движимый словно волной, искупался я в каплях кровавого чуда. 

Оставив надежду, сломавшись, я дал ему бой. Охваченный красной волной. 

Навеки вернул себе гордое имя. 

По линии света иду над луной.  

А солнце трубит мое имя. 

Київ липень 2018



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Філософський вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Гнів дракона / Оповідання | Михайло». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Падший / Философские стихи | Михайло». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Михайло.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Михайло

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо