21.07.2018 08:19
для всіх
103
    
  - | 2  
 © Іван Петришин

Джьозуе Кардуччі “Прадерево”

Італійська поезія
per i diritti umani, contra i bulli

Джьозуе Кардуччі


“Прадерево”.


Італійська поезія

(1835 – 1907 pp.)


це- древо, до якого ти|

рученьку простягала, -

граната, що торкалась

червоно-іскор квітів.



в садочку запустілім

yсе враз зазеленіло, 

і червень тихо й вміло

дає тепло і світло.


ти- цвіт древа мойого, 

уражений і перецвілий, 

життя-ти, мов безсиле, 

один, останній з квітів.


ти- у землі холодній, 

у чорноземі тлієш, 

вже і сонцю не радієш, 

в любові без привіту.


переклад з італійської- Івана Петришина


//www.miezewau.it/poesie.htm



CША, 21.07.2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.07.2018 00:34  М Котик => © 

Тягнулася ти іскром цвіту
Червоного,
долонею уверх
Де ріс гранат
В порожньому саду, коли
Невтомним червнем листя зеленіло
Жило де сонце і тепло
Остання переспіла
Самотня надгнила
Життя мого... ти квітка
Вже, у землі...
Нерада сонцю
В прохолоді тлієш
Де нелюбов.
Нежива була.