25.07.2018 21:02
Без обмежень
41 views
Rating 5 | 4 users
 © Ковальчук Богдан Олександрович

Пам`ять

Ми пам`ять втопимо в дощах, 

чекаючи проміння літа

чи, може, подарунку звідти —

відлуння теплоти хоча б.


Потонуть у гіркій іржі

будинки наші, наче кволі, 

натомлені в безкраїм морі, 

старі поважні кораблі.


Тоді, лишившись сам на сам

із хвилями брудної люті, 

між водяної каламуті

ми пам`ять віддамо дощам.

Київ 25.07.18



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Любовний вірш, Про літо, Про час, Про місто

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Метрокохання / Гумористичний вірш | Ковальчук Богдан Олександрович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Подарунки / Верлібр | Ковальчук Богдан Олександрович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ковальчук Богдан Олександрович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.07.2018 06:16  Тетяна Чорновіл => © 
 26.07.2018 12:54  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую вам за приділену увагу! Тішуся, що маю щонайменше трьох постійних читачів, і то таких класних, як ви. ;-) Зазирайте на вогника!) 

 26.07.2018 12:13  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш, як тривожне поетичне одкровення.Думаю, лють спливе у безвість з каламуттю разом. Лишиться тільки диво чистого дощу! Чудово. 

 26.07.2018 09:24  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, пане Олександре. Вам завжди раді тут, у коментарях, а до вашої думки дослухаються. Гарного вам дня! ;-) 

 25.07.2018 22:00  Панін Олександр Мико... => © 

Гарно, змістовно. 

Публікації автора Ковальчук Богдан Олександрович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо