02.08.2018 23:31
Без обмежень
14 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Нове

Ні що не нове на землі, 

І кожна мить була вже пережита.

Сюжети й істини старі

Лиш у нову одежу вдіті.


І місячна серпнева ніч

Не раз співала про кохання, 

І дим напівзгорілих свіч, 

Дівочі сльози і признання…


Усе було із кимось вчора, 

Кохання й щастя, радість й сміх.

І лиш ілюзія прозора, 

Що вперше пада з неба сніг.


Та коли серце розриває, 

Коли з очей дощ капотить, 

У кожного своя біда буває, 

Така, що і не пережить.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Івасику Телесику / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «А Бог один... / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо