Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.08.2018 10:55Повість
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

Кодована Доля

Ковчег "Еволюції." Глава 10

На "Ковчезі весілля"Частина 6. А

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 03.08.2018 / 47099

НА КОВЧЕЗІ ВЕСІЛЛЯ


– Саша, давай приготуємо їду і повечеряємо та будемо спати. Тобі ж завтра на роботу. Треба раніше встати і підготуватися.

Ми приготували своє любиме блюдо – жарену картоплю та смажену цибулю і, повечерявши полягали, спати.

Я проснувся і зразу ж глянув на вікно. Промені Сонця серебрили шибки вікна і я заспокоївся. Валя вже не спала – готувала сніданок.

– Саша, це ж сьогодні приїдуть наші батьки. Мої приїдуть в дев’ять годин, а твої – о пів десятої. Ми прийдемо на роботу і відпросимося, щоб по їх приїзду зразу ж поїхати в село і, приїхавши в село стали готуватися до весілля.

Ми поснідали і пішли в інститут, я пішов у лабораторію, а Валя – на урок.

Ми із Анатолієм Миколайовичем поздоровалися.

– Ти, Олександр Миколайович, міг би мені зателефонувати і повідомити мене, що ви сьогодні поїдете в село, щоб вчасно приготуватися до весілля. Я із Свєтою ще вчора вечером про це подумав. Зараз Свєта на уроці. Ти іди і забирай та, ідіть додому. А я у перерву її повідомлю.

Я подякував І, потиснувши його руку, прийшовши в деканат забрав Валю і ми пішли додому.

Прийшовши додому я зателефонував Своїм батькам, а Валя – своїм. Ми сказали, щоб вони до нас в гуртожиток не їхали, а ми приїдемо на вокзал і поїдемо в село. Я з Валею зібралися і поїхали на залізничний вокзал. Невдовзі приїхали мої батьки на колгоспній грузовій машині і привезли замовлене мною. Ми почекали Валених батьків і, діждавшись, познайомилися. Вони сіли в кузов на ослон і ми поїхали в село. В селі на станції нас вже чекав папа і мама Світлани Іванівни. Я, Валя, моя і Валина рідня стали знайомитися і, познайомившись рідня Валі сіла в кузов на другий ослон і ми поїхали в село. Приїхавши в двір Івана Петровича я і брати в літній кухні на стіл виклали із сумок три частини кабана, що привіз із собою батько і ми та брат Валі і Оксани стали розрізати їх на мілкі частини. Потім ми повкладали м`ясо у два великих казани, які стояли на плиті. Повкладавши м`ясо мої брати накололи дров і розтопили плиту і я залишився варити м`ясо, а вони пішли допомагати жінкам чистити картоплю та різати капусту для борща. Мій батько та ще батьки Віктора Олексійовича та Оксани і батько Валі з Іваном Петровичем та з поміччю двох сусідів розставили у дворі столи та ослони. Так до двадцять першої години вечора все вариво було готове і в дворі стояли столи. Ми, перекусивши, полягали спати.

Вранці жінки стали накривати стіл, а чоловіки і я їм допомагали. Я з Віктором Олексійовичем пішли в магазин за спиртним і коли принесли, то приїхала Світлана Іванівна з Анатолієм Миколайовичем.

Невдовзі стіл був накритий. Прийшли і сусіди. І коли всі посідали за стіл тамада – Світлана Іванівна відкрила тріумфальний день і почалося весілля.

– Шановні молодожони, рідня і гості зараз для Вас член Національної спілки письменників України – сестра Валі, – Надія Іванівна Філенко прочитає присвячений вірш молодожонам та інші вірші. А після неї Вам прочитає філософські нариси брат Валі – Михайло Іванович.

Надія Петрівна стала читати такі вірші:

НАШЕ ПРАГНЕННЯ

Ти пишеш роман про весілля…Друг другу ми любі –

З тобою ми стали щасливі у нашому шлюбі!

Оспівуєш в ньому про наше чарівне кохання, 

Яке нас веде у мандрівку шляхами любові, 

Малюєш наш образ любові – майбутнє світання, 

Бо хочеш щоб завжди були ми щасливі обоє…

…Я ж хочу, щоб ти при любій доленосній годині

Щоденно у нашім любовно-життєвім барвінку, 

Як Сонце, завжди був моїм оберігом єдиним, 

А я в цім романі, лиш перша й остання сторінка!


Всі стали аплодувати Надії Іванівні. Коли закінчилися аплодисменти

Коли закінчилися аплодисменти тамада – Світлана Іванівна надала слово брату Валі – Михайлу Філенко. І він дістав свою книжку і став читати такі філософські нариси:

1. «Сила – це Вищий Розум Вселеної», за таким змістом: «Вищий Розум створений еволюційним шляхом – синтезом духовних атомних молекул при відповідній температурі та тиску в ефірному автоклаві Вселеної. В якому завжди відбуваються реакції: фізичні, хімічні, електричні, магнетичні, звукові, світлові, барометричні, духовні та силові. Під керівництвом Вищого Розума та наглядом Вищої Душі Вселеної такі реакції синтеза сотворили різні фізичні і духовні матерії і все живе в тому числі і людину.

Не буває: як дима без вогня, так інформації без фактів істини, або артефактів, які створюються Вищим Розумом із фізичної та духовної матерії. І створюються завжди звичайно ж не без участі енергії – тобто сили, дію якої направляє Вищий Розум. Він дав і людині теж необхідний для її існування у житті розум, силу та енергію, щоб вона теж уміло використовувала їх у своїх діях, шукаючи істину.

Сила є фізична, якою володіє людина коли щось робить і є сила розуму – духовна сила і там де не справляється фізична сила людини далі спрацьовує сила розуму – духовна. Розум видумав підйомні механізми, давши їм фізичну силу. На планеті Земля існує артефакт – це залишок стіни від невідомої споруди. Ця стіна викладена із різних плит, серед яких лежить і сама найбільша із них плита, вагу якої не може підняти ні один сучасний механізм. Ось ще приклади, секрет тягучого скла, яке будучи підвішене за один кінець на протязі 20 годин під власною вагою витягувалося в тоненьку нитку. Або вигнанцем принесену в Рим скляну чашку, яку він жбурнув на мармурну підлогу. Вона не розсипалась, а тільки при падінні отримала невеличку вм’ятину, яку тут же легко виправили молотком. Такі скляні чаші в Самарканді в деяких Тібетських монастирях існують і сьогодні. Бі-льше того, живуть люди, які уміють їх робити.

Ці приклади говорять про те, що тоді розум людини даний їй Вищим Розумом був більше еволюційно розвинутий ніж тепер, а це говорить про те, що то була цивілізація, яка невідомо коли перестала існувати так же як Лімурія та Атлантида. А те, що й досі живуть такі феномени в Самарканді в Тібетських монастирях говорить про те, що еволюція минулої цивілізації, достигши своєї максимальної точки розвитка пішла на спад і в генах передалася нащадкам, тобто нашій цивілізації.

Є феномени, яким Вищий Розум дав частку свого розума. І після цього вони стали цю частку використовувати як свою фізичну силу, впливаючу на фізичні матерії. Коли розум людини, маючи фізико-хімічну інформацію про стан фізичної матерії і, вплинувши на неї змінив цією інформацією цю фізичну матерію, то в даному випадку виходить, що розум застосував цю інформацію як свою фізичну силу. Таким феноменам в даному випадку Вищий Розум дав розум, який має свою силу, що впливає тільки на видиму фізичну матерію – в основному на техніку.

Є феномени, які володіють духовною силою свого розума. Таким феноменам Вищий Розум дав розум, який має свою силу, що впливає тільки на невидимі духовні матерії. Таку свою духовну силу розум людини стане використовувати через резервну частину мозку, коли вона стане задіяна свідомістю еволюційним шляхом. Адже основна функція резервної частини мозку людини – впливати на атоми та молекули, – приводити в дію духовну силу розуму та змінювати нею фізичний стан людини. Такими феноменами були і є сомнамбули – це люди, які знаходяться у стані великого душевного збудження, або творчого натхнення, або будучи у сплячому стані підіймаються в повітрі, або ходять в повітрі.

Що ж таке сомнамбулічний сон? Древні філософи визначили, що це є результат сильної магічної дії, причина якої є нервовий флюїд підкорений магії. І як виникає така магічна подія ніхто не знає. Але це істинний факт. Тому, що це здібність людини через резервну частину мозку своєю думкою управляти фізичною властивістю свого тіла. Древні філософи казали, що людська душа володіє дивовижною таємною силою. І той, хто вже володіє такою силою зможе досягти любих бажаних висот.

Коли людина існує в стані сомнамбулізму вона визиває появлення нових здібностей, таких як ясновидіння, інтуїція. Людина – сомнамбул у фізичному плані відносно її тіла не відчуває біль, рухається в сплячому стані та підіймається у повітрі, а в духовному плані – її пам`ять стає чіткішою, із закритими очима може точно визначити назву предмета та його колір, передбачає заздалегідь різні події.

Стан фізичного тіла людини залежить від впливу нашої сили волі та сили духа тобто від духовної сили розуму наділеного людині Вищим Розумом. Добре керуюча сила волі та сила духу може творити чудеса. Адже у випадках левітації такі чудеса вже існують. В людині залежно від її фізичного стану відбувається переміна її електрично-магнітної полярності на полярність Землі і тоді полярність людини по відношенню до Землі переходить у відштовхувальну дію. На цей час для неї земного тяжіння та електрично-магнітного тяжіння не існує. І людина буде підійматися в повітрі доти аж доки відштовхуюча сила не вичерпається. Вишина при левітації залежить від здатності людини заряджати тіло електричним струмом однакової із Землею полярності, адже матерії однакової полярності відштовхуються.

Старинні повір’я Палестини кажуть що не всі історичні свитки і рукописи були спалені в 389 році Цезарем.

Так може статися, що частина наукової інформації про левітацію згоріла. Можливо ще тоді вже були відомі властивості нервового флюїду за рахунок якого відбувалися такі події з людиною – сомнамбулом.

Древні філософи всіх часів, накопичивши досвід на протязі семи десяти тисяч років із своєї праці стверджували, що вже існувала крилата Раса, що спочатку тіло людини наполовину було ефірним, а перед падінням людство вільно і легко спілкувалося з невидимою Вселеною. І тільки з часу падіння людина втратила такий дар. Древні легенди навчають нас, що до Адама і Єви жило багато людських Рас, які жили і погасали, змінюючи одна другу по черзі.

Адже, читаючи Платона він теж був такої думки. Він описав стан, в якому знаходилася людина і, в якому стані вона була до і після того коли вона загубила крила, коли вона жила серед богів і сама була богом в повітряному мирі. Можливо Платон мав на увазі людину – сомнамбула. А із самих древніх часів релігійні філософи вчили, що вся Вселена була наповнена божественними та духовними істотами різних Рас. Із однієї з цих Рас еволюційним шляхом в течії буття розвивалася людина.

В повір’ях та легендах різних племен описуються більш ранні творіння еволюції ніж наша нинішня Раса. В них говориться, що ці духовні істоти володіли майже необмеженими знаннями, а їх відвага та хоробрість навіть загрожувала бунтом проти Великого Головного Духу. І він за це, наказавши, заключив їх у видимі фізичні тіла та обмежив тілесними почуттями.

Древні філософи та вчені ділили безкінечні періоди існування людства на цикли еволюції, в течії яких людство поступово доходило до кульмінаційного пункту височайшої цивілізації, а потім поступово опускалося в огидне варварство.

До яких висот людська Раса в своєму просуванні декілька разів доходила про це можна туманно догадуватися по тим дивовижним пам`ятникам старини, які ще видні, та по описанням Геродота про інші чудеса, від яких вже не залишилося і сліду. Навіть при його житті гігантські споруди багатьох пірамід і на весь світ прославлених храмів представляли собою тільки масу розвалин, зруйнованих безжальною рукою часа.

А про значимі та високі досягнення цивілізації в древніх епохах можемо судити по історії описування епох, коли мистецтво та наука то розвивалися, то затухали. Не так давно в розкопках Маріет-Бея у підніжжя піраміди були виявлені дерев’яні статуетки, які свідчать про те, що набагато раніше перших династій Єгипту єгиптяни вже мали такі статуетки, в яких краса їх голови, прикрашеної очима із дорогоцінних каменів і мідними віями, була неперевершеною.

Доктор Шліман, проживаючий в Єгипті – ентузіаст-еллініст виявив у своїх недавніх розкопках Трої чисельні докази тих самих переходів еволюції від варварства до цивілізації і знову від цивілізації до варварства.

Виходячи з цього можна допустити таку гіпотезу, що допотопні цивілізації дальше нас пройшли в деяких науках та в мистецтві, але інформація про їхні досягнення не повністю збереглася. Ця гіпотеза має бути обґрунтована, як і всі інші, аж доти, доки не появиться інша з протилежним і руйнуючим доказом.

Можливо наш еволюційний цикл почався порівняно недавно і можливо не охоплює все людство в один і той же час? Прикладом такого припущення є бродячі індійці Америки, в розвитку яких тільки закінчується кам’яний вік. Таким чином не раз сучасним вченим приходиться нехотя підтверджувати древні посвідчення.

Відкриття сучасної науки не заперечують древнім повір’ям, які при-писують неймовірну древність нашій Расі. Знову ж таки подальший шаг в цьому напрямку – по дослідженню та виявленню років виникнення людської Раси іще не зроблено. Сучасна наука зайшла в тупик і чекає подальших доказів. На жаль ні в геології, ні в археологія до сіх пір вчені не можуть по окремим артефактам установити повний скелет потрійної людини: фізичної, інтелектуальної та духовної. Знаряддя людини, якими вона користувалася в своєму побуті, стають грубішими по мірі все глибшого проникнення геологами в земні надра. В наслідок їх грубості наука геологія цю грубість сприймає як доказ того: чим ближче наука просувається до істини походження людини, тим більше людина була звіроподібною. Дивовижна логіка! Хіба відкриття печерних останків доказує, що в той же самий час не могло бути високоцивілізованих людських Рас? Коли нині існуюче людське населення Землі зникне і потім археологи якоїсь майбутньої раси в далекому прийдешньому відкопають знаряддя одного із індійських племен, то чи будуть вони праві зробивши висновок по цим знаряддям, що людство Землі в дев’ятнадцятому віці тільки почало виходити із кам’яного віку?.

Фізіологія, подібно всьому в цьому світі постійної еволюції теж підвергається циклічному оберту. І тому може так статися, що ту еволюцію, яка тільки що почала виходити із присмерку нижньої частини дуги еволюційного кола визначають її як ту, що на самій вищій частині дуги еволюційного кола. Таке визначення сучасної науки складається тільки по одній причині – відсутність достовірної інформації за всі цикли еволюції з початку існування людини.

І якщо наука має такі дані, що Великий Круг становить 4.320.000. років, то хто може сказати скільки ж таких Великих Кругів – років існує Вселена? Хіба можливо через таку бездну років сказати коли і як появилася людина і з якого часу вона еволюціонує? Ніхто не скаже. От і приходиться науковцям та філософам ламати голови. І якщо наша планета проіснує без природних та політичних катаклізмів ще такий Великий Круг та буде збережена існуюча інформація про еволюцію нашого Четвертого Кругу, тільки тоді в порівнянні можна буде взнати, що таке левітація і хто така люди-на-сомнамбул.

Інформація древності священних служителів – це резюме всіх наук була великою тайною. Нею володіли тільки посвячені. Посвячені храму вибирали Верховну Раду і її голову. Голова був хранителем таємної інформації. Тільки він міг її викладати в присутності посвячених третьої і вищої ступені. І якщо хто-небудь із посвячених відкривав профану хоч би оду, навіть не значиму із довірених йому істин, його карали на смерть. І карали на смерть того хто отримав таку інформацію з його уст.

Як же тоді у всіх народів віра про загробне життя могла вистояти на протязі безкінечних віків, якщо людям, як цивілізованим, так і дикунам, не давалася наочна інформація? Чи не являється саме існування такої віри свідоцтвом того, що і древній філософ і дикун були вимушені признавати те, про що їм говорили їх інтуїтивні почуття?

Таку віру можна розглянути з точки зору ефіра та душі. Адже в ефірі відображається вся інформація з незапам’ятних часів про всю, як духовну так і фізичну діяльність у Всесвіті, в тому числі і людини, а душа людини з ефіру зчитує потрібну їй інформацію. От же душа людини зчитала з ефіру інформацію про загробне життя і втілила в почуття людини віру про загробне життя.

Величезні філософи Греції і Риму дивилися на такі явища, як на доказані факти. Вони розрізняли та розпізнавали їх по категоріях: Манас, Аніма і Умбра. Манас після смерті людини спускався в підземний світ. Аніма, або чистий дух підіймався на небеса. Умбра скитався коло своєї могили, так як ним володіло матеріальне захоплення.

Фізична наука уже досягла своєї дослідної межі, а догматичне богослов’я узріло висохлі джерела своєї наснаги. І якщо це ними не буде помічено, то все рівно настане той час коли населення нашої планети отримає докази того, що тільки древні релігії були в гармонії з природою, а наука охвачувала всю природу, що Індія була колискою людства. Індія була alma mater не тільки цивілізації, мистецтва та наук, а і всіх великих релігій древності, в тому числі іудаїзму та християнства.

Хто знає можливості майбутнього Індії? Ніхто! Тільки прийдешні цикли еволюції можуть дати повний доказ того, що якщо вірити в древні легенди, то духи приходили до людини, розкриваючи таємниці Вселеної.

Еволюція циклів фізичного світу згідно древньої доктрини супроводжується еволюцією таких же циклів духовного світу. Історична інформація говорить нам про те, як великі царства та імперії після досягнення кульмінаційного злету свого розвитку знову занепадали. Історія розділила життя людства на Золотий, Срібний, Мідний Та Залізний віки. А в мистецтві після віку творчої наснаги та підсвідомої творчості наступає вік свідомого критиканства.

Сама історія людства і всі великі особи, подібні гігантам, які височіють в історії людства, такі як Будда та Ісус в духовній області еволюції та Олександр Македонський і Наполеон у фізичній області еволюції – це є тільки відображення людських типів, існуючих десятки тисяч років тому в попередніх епохах.

Як мерехтлива зірка неба, що на невимірній відстані висне над нашими головами, відображується в тихій воді озера, так і образи людей древніх віків охоплені оком історії в циклах еволюційного буття відобразилися в ефірному флюїді. Таку інформацію отримує людина розумом, яким наділив її Вищий Розум Вселеної».

2. «Спілкування з душею Ісуса Христос». Текст: «Зараз вченим відомо, що всяка ніким не видима, духовна матерія як і фізична має своє електро-магнітне поле. Всяка духовна матерія, як випромінює електрично-магнітні хвилі так і сприймає їх. Такі електромагнітні хвилі певної духовної матерії мають свою довжину і частоту коливання. Отже душа Ісуса Христос мав свої певні електромагнітні хвилі, які володіють певною довжиною і частотою коливання. Треба визначити їх розміри для чого розробити трансформатор який би зміг сприймати коливання електромагнітних хвиль любої невидимої духовної матерії в тому числі електромагнітних хвиль душі Ісуса Христос та ефіра і, сприйнявши ці хвилі цей трансформатор повинен направити їх в спеціалізоване комп’ютерне устаткування для їх обробки, як це робиться на сучасних телевізійних установах. Враховуючи те, що вченими України Олександром Світозаренко та Миколою Опанасенко розроблено устаткування для спілкування з душею померлої людини, то залишається нам тільки ув’язати виготовлений трансформатор з уже діючим комп’ютерним устаткуванням по спілкуванню з душею померлої людини і тоді вже можна виходити на спілкування з душею Ісуса Христос. Його душа обов’язково розкаже всю правду про його діяльність та про людську Расу в якій він жив. Розкаже про ту правду, як він оживляв людей та про неправду, яку йому приписали його ученики, а саме про те як він на весіллі із води робив вино, та п’ятьма хлібинами нагодував п’ять тисяч людей. Його душа теж розкаже, що ніякого паралельного Світу на Землі не існує. Що це все ілюзії, які із астрального ефіру зчитує та фотографує душа певних феноменів».

3. «Еволюція чи Бог?», за змістом:«Психологія, по словам величезних авторитетів цього предмета, являється областю науки, яка до цієї пори ще зовсім є не дослідженою. Фізіологія, по словам Фурньє, одного із авторитетів Франції, знаходиться в такому поганому становищі, що дає йому дозвіл висказати в своїй передмові до свого ерудованого труда «Фізіологія нервової системи» таку думку: «Ми усвідомлюємо, що не тільки не розроблена фізіологія мо-

зка, а навіть не існує ніякої фізіології нервової системи».

Його висновок говорить про те, що наша людська Раса нині перебуває в занепаді. Якщо ж взяти ті досягнення які нам відомі із древніх міфів та артефактів і те, що людина, як писав Платон, жила серед Богів і сама була Богом у повітряному мирі та ще врахувати і те, що з самих древніх часів релігійні філософи вчили наших предків, що вся Вселена була наповнена божественними та духовними істотами різних Рас, то виходить, що. Фурньє казав правду.

В повір’ях та легендах різних племен описуються більш ранні творіння еволюції різних віджитих Рас. В них говориться, що ці духовні істоти володіли майже необмеженими знаннями, а їх відвага та хоробрість навіть загрожувала бунтом проти Великого Головного Духу. За це він їх і наказав, заключивши у видимі фізичні тіла та обмежив тілесними почуттями.

Читаючи ці повір’я та легенди можна припустити, що наша Раса еволюційним шляхом почала розвиватися не в тому моральному напряму, який будував в той час Вищий Розум, який тоді для них був невідомий і вони його назвали Великим Головним Духом. І тоді Вищий Розум вирішив зробити так, як зробив – і розвиток нашої Раси припинився і пішов її занепад, але Раса продовжує існувати, занепадаючи. Стали все рідше народжуватися різні феномени – ясновидці та психометри, в яких резервна частина мозку була повністю задіяна свідомістю і ця свідомість підсвідомо давала вказівки душі і вона їх виконувала. Раніше люди завдяки резервній частині мозку управляли своїми почуттями, адже кожне почуття це особлива невидима духовна матерія, яка постійно еволюціонує, набираючи максимальний свій розвиток. Самими чутливими почуттями в природі являються почуття любові. Отже любов – це невидима духовна матерія, яка теж еволюціонує і підлягає одному і тому закону природи, а саме: матерія не появляється з нічого і не зникає просто так, а вона з одного стану матерії переходить в інший стан матерії. Такий процес еволюції відбувається теж по замкнутому колу і безперервно: то народжується любов, то з одного виду матерії переходить в інший вид матерії. Любов, як кожна невидима духовна матерія складається із атомів. І так же її атоми, як і кожен атом, в природі володіє своїм полем магнетизму. Коли любов починає угасати, то це означає, що її магнітне поле ослабло і вона начинає притягуватися до любові іншої незнайомої людини, яка має сильніше магнітне поле. Кожна матерія на атомному рівні самостійно вступає в тільки їй притаманну реакцію з іншою матерією. Так же і любов як самостійна матерія на рівні атомів вступає в духовно-матеріальну невидиму реакцію й нічого не каже людям про свої матеріальні невидимі духовні почуття. Цією реакцією управляє тільки розум людини, в якої резервна частина мозку повністю задіяна свідомістю і через душу людини управляє цією духовно-матеріальною невидимою реакцією. І це відбувається завдяки можливості резервної частини мозку, і залишається для науки поки що вічною таємницею. А на запитання людей: «Куди дівається любов?» можна відповісти тільки абстрактно – зникла у небуття.

Занепала наука, а сучасні вчені взагалі відрізали найбільше значиму половину людських артефактів та вчення древніх релігійних філософів, які ще тоді вчили, що вся Вселена була наповнена божественними та духовними істотами різних Рас, що з однієї Раси стала розвиватися і наша Раса.

Доказом того, що наша Раса заходить у варварство є відсутність таких людей, які жили в древності і їм були притаманні різні здібності. Це були багато-чисельні і різні секти в Китаї, Сіамі, Татарії, Тибеті, Кашмірі та Британській Індії, які посвятили своє життя культивації так званих «зверх природних сил».

Одні, завдяки стану свого заглиблення в свої думки – медитації, шукали і завжди знаходили свою молодість. Другі, володіли здібністю духовно, а не тілесно переноситися з одного місця на інше, як би далеко воно не було, і задовольняти там всі свої бажання. Такий феномен являється не більшим чудом, ніж відображення в дзеркалі. Треті вміли приборкувати диких звірів. Ось як це було з факіром Індії: «Немає в світі лютішого звіра, ні ж Бенгальський тигр. Одного разу все населення невеликого села недалеко від Дакка, розташованого близь джунглів було в паніці від появлення на світанку великої тигриці. Дикі звірі покидають своє лігво тільки в ніч, коли виходять на пошук здобичі, або напитися води. Така поява спричинена тим, що тигриця була мамою двох тигрят, яких уніс відважний мисливець і вона вийшла їх шукати. Два чоловіка і один хлопчик вже стали її жертвою. І коли старий факір, зібравшись у свій щоденний похід, виходячи із воріт побачив і з першого погляду оцінив таку ситуацію він, наспівуючи матрам пішов прямо на звіра, який з вогненними очима і запіненою пащею, припавши до землі близь дерева, готовий був плигнути на нього. Знаходячись приблизно в десяти метрах від тигриці і не перериваючи своєї модульованої молитви, слова якої ніхто не розуміє, він почав регулярно робити паси. Потім робив, шокуючи завивання, яке поступово затихало і перейшло в рядок розірваного жалобного плачу. В цьому плачу пограбована мама-тигриця відчувала свої жалоби, а потім вона зробила величезний стрибок на факіра і, впавши у його ніг качалася тріпаючись в пиляці. Потім вмить стала нерухомою, її величезна голова покоїлася на її передніх лапах, а її налиті кров’ю очі стали лагідними і прикованими до обличчя факіра. Він сів коло тигриці і ніжно гладив її полосате хутро і поплескував по її спині до тих пір, поки зник її стогін. А через пів години всі люди села стояли навколо них. Голова факіра покоїлась на спині тигриці, як на подушці. Його права рука лежала на її голові, а ліва була відкинута на землю під її страшною пащею і звідти довгий червоний язик ніжно її облизував».

Якщо порівняти феноменів з точки зору духовної сили та з точки зору появи їх на Землі то можна дійти такої ще думки. Спробуємо розглянути сомнамбулів та психометрів. Сомнамбул може своєю волею та силою духу змінювати в собі магнетизм і підійматися вверх. Психометр коли він з якогось об’єкта тримає якийсь предмет в руці або прикладає до чола може отримувати від об’єкта любу інформацію, як про духовне так і матеріальне тіло.

Тепер, якщо припустити, що Ісус теж мав таку ж здібність, а інакше він не міг опуститися на Землю і потім, коли він ожив, знову то виходить, що Ісус, як людина – сомнамбул був самим першим чоловіком на Землі. Таким чином такі припущення дозволяють зробити гарантований висновок, щодо еволюції нашої людської Раси. Наша людська Раса стала занепади зразу ж після того як вбили Ісуса, бо він був духовний борець проти несправедливості, адже читаючи Біблію, вже до його життя між народами точилася ворожнеча та відбувалися війни із-за матеріального розподілу. Тоді релігійним вченим більше нічого не залишалося як писати Біблію, використавши таку духовну здібність Ісуса для стращання людей, видумуючи Бога шляхом приписування Ісусу його чудотворних дій придуманих ними. Наприклад: В Євангеліє згідно СВ. ІОАННА в другому розділі ІОАННА 2: «Весілля в Кані Галілейській». На цім весіллі Ісус із води зробив вино. Вино – це ж нежива матерія, дії з якою без фізико-хімічних реакцій не відбуваються, а не дух та воля, які притаманні тільки живій матерії і, володіючи неймовірним духом та волею Ісус лікував людей. Друге чудо в Євангеліє згідно СВ. ІОАННА в шостому розділі СВ. ІОАННА 6: «Чудо нагодування п’яти тисяч людей» описується нагодування п’яти тисяч людей п’ятьма ячмінними хлібинами і двома рибками. І від цієї їжі навіть осталися залишки – дванадцять повних кошів кусків хліба. Звичайно ці релігійні вчені, що писали Біблію були філософами. Отці ранньої Церкви авторство Біблії приписують Матвію одному із учеників Ісуса, які тоді не мали ніякої справи з неживою – фізичною матерією.

Отже, встановити з цих двох прикладів істину нам допоможе тільки Машина Часа над розробкою якої і займаються вчені України Микола Опанасенко та Олександр Світозаренко».

4. «Спілкування з минулою цивілізацією», за таким змістом: «Розуміючи ходу часа, не інакше як тільки політ матеріальної субстанції через простір, можна сказати, що час це є вимірна одиниця в просторі. І слухаючи те, що вчені говорять про паралельний Світ, який існує серед нас і деякі феномени навіть бачать його наяву, то можна припустити, що до нього лиш причетні космічний ефір та резервна часина мозку феноменів.

Вже відомо, що феномени володіють невідомими ще науці властивостями такими як флюїд психометрії, яку відкрив професор Йосип Бьюканан із Луісвілля, Кентуккі. Причетну до будь якої матерії невідому науці духовно-матеріальну властивість, яка здатна впливати на будь яку матерію і змінювати її фізичний та духовий стан своєю не відомою силою впливу вчені різних планет називають «флюїдом». А психометрична сила через речі, які лежали на об’єкті і, які феномен-психометр тримає в руці, або прикладає до чола, дає здібність людині-психометру отримувати від невидимого любого об’єкта, враження про характер або зовнішній вигляд людини. Так же відомо, що ефір теж володіє флюїдом – здібністю передавати рух матеріальної субстанції в просторі. З точки зору властивості ефіра ефірний флюїд – це суть таємної істини більш вищого порядка ніж властивість будь якої відомої матерії, яка теж володіє флюїдом. В ефірі відображається вся інформація з незапам’ятних часів про всю, як духовну так і фізичну діяльність у Всесвіті, в тому числі і діяльність людини. Душа людини-феномена завдяки резервній частині мозку, яка теж володіє флюїдом, з ефіру зчитує потрібну їй інформацію. Так же душа людини-феномена зчитала з ефіру інформацію про загробне життя і втілила в свою свідомість віру про загробне життя. Душа так же може узріти в ефірі і Світ, який вчені називають паралельним Світом.

Якщо ж знову розглянути з точки зору нової теорії «Фізика ефіра» вченого України Миколи Опанасенко то хранителем і переносником інформації є ефір. Адже в оточенні ефіра відбуваються всі інформаційні дії з кожним дослідним об’єктом. Душа людини – психометра, яка в той час знаходилася в його резервній частині мозка, зчитувала з космічного ефіру певну інформацію і переносила її в мозок людини – психометра. І це все завжди відбувалося і відбувається завдяки флюїду резервної частини мозка людини – психометра і ефірному флюїду. А якби феномен-психометр, якого відкрив професор Йосип Бьюканан із Луісвілля, Кентуккі, в час експеримента мав на голові ще й кремнієвий шоломофон задіяний через спеціалізоване комп’ютерне устаткування, то він не тільки б отримував враження про характер або зовнішній вигляд людини, від любого артефакта, який тримав у руці або прикладав до чола, міг би навіть поспілкуватися з цією людиною через її душу. Отже виходячи з усього цього сказаного можна припустити, що Машина Часу це – ефірний флюїд, а замість феномена-психометра це – резервна частина мозку дослідника, його кремнієвий шоломофон, ультразвуковий електронно-магнітний датчик, та спеціалізоване комп’ютерне устаткування – технічна система, якщо їх задіяти між собою».

5. «Вищий Розум і пошук душі». Зміст такий: «Враховуючи те, що розум людини тотожний Вищому Розуму і є невидима матерія, яка знаходиться в матеріальному тілі мозку, то тільки наш розум придає духу, душі і будь якій матеріальній частині тіла певну розумно направлену силу, як духовну так і фізичну. Адже тільки розум в мозку людини є та первинна духовна матерія, яка в матеріальному ефірі формує процес життя людини. І тільки сам розум, володіючи як позитивною так і негативною інформацією може творити, як неприємні так і приємні матеріальні та духовні події в нашому бутті. Таким чином розум людини є дзеркальна копія Вищого Розума. Цей Найвищий Розум може бути втілений як у фізичне тіло так і в духовне. Якщо цей Найвищий Розум знаходиться на якійсь планеті в мозку фізичного тіла, то він у вигляді якоїсь фізичної людиноподібної істоти керує з тієї планети, створюючи те, що потрібно. Якщо цей Найвищий Розум має духовне тіло, то воно може існувати в любій точці Вселеної і звідти творити розумні справи. Вищий Розум як духовна чи фізична матерія існує і збудував по геометричним формам і арифметичним числам Вселену і пов’язав її законами природи. Якщо дивитися з точки зора основного закона природи, що матерія не зникає і не з’являється сама по собі, а лише переходить із одного стану в інший то я думаю, що воно так і є. Фізичний ефір віддає Вищому Розуму свої атомні частки особливого призначення матерії, які перетворюються в енергію – енергобіоз необхідний для його існування. Таким чином доки людина живе то її розум черпає енергію із фізичної матерії – мозку і миттєво перетворює її в інший стан – в думку. А коли людина помирає, то її розум, як самостійне астральне тіло разом із духом та душею покидають фізичне тіло – мозок людини і переходять в ефірне поле на енергію ефірного поля – на енергобіоз.

Таким чином, якщо розум живої людини ідентично володіє всім тим чим володіє Вищий Розум, та враховуючи те, що у Вищому Розумі втілена Вища Душа, то виходить, що і в розум людини втілена її душа, а там де знаходиться розум людини там знаходиться і її душа – в головному мозку людини. Отже, знаючи адресат душі померлої людини, який знаходиться в пам`яті душі і, знаючи, що душа, має електронно-магнітне поле, яке випромінює звуки певної індивідуальної частоти коливання треба зробити запит по назві душі – тобто прізвище, ім’я та по-батькові померлої людини. Адже пам`ять душі містить в собі всю інформацію померлої людини. Такий запит повинен бути ультразвуковим. І, почувши відгук душі запеленгувати його і вийти на зв`язок із душею людини».

6.«Бог і вплив Луни на людину», такого зміста: «Древні філософи кажуть, що Луна є близьким сусідом Землі і, як стверджують древні вчення є визначальним учасником нашого земного життя. Вона впливає на припливи і відпливи океанів та морів, на соки в рослинах, на рідину в людині, на зачаття утробної істоти, тобто на воду – основу життя. Якщо життя є залежним від Луни, то і смерть, будучи другою стороною медалі теж пов’язана з Луною. Перед втіленням душі в тіло людини душа, як особливе матеріальне тіло, формувалась в областях Луни. Після смерті людини душа лине в мандри туди де формувалася – зароджувалася, і тільки тоді коли через деякий час нижча грішна складова душі відокремиться, оновившись вона знову переходить в нове, невидиме, духовно-матеріальне тіло. Такі цикли повторюються безперервно – душа ж безсмертна.

Що стосується Бога, якого ніхто, ніколи і ніде не бачив лише тому, що він духовний, і кажуть, що він створив Всесвіт. То якщо він і єсть сама суть і природа Вселеної то його можна розглядати як вічного по тій лиш причині, що можна уявно сприймати суть або буття про яке нікому нічого не відомо. Бог є розумним правителем незалежним від матерії в своєму існуванні і все матеріальне і духовне підвладне тільки йому! Бог це теж атомне тіло – матерія різна по складу і формі, яка має свій неабиякий розум – Вищий Розум, та Душу, Дух, Силу та Енергію.

Вищий Розум, ім’я якого Бог – це є результат еволюції частинок атомів – протонів та нейронів Розума, які перетворюються в атоми Розума, а атоми Розума – в молекули Розума, а молекули Розума – в духовно-атомне тіло Розума.

Душа, Дух, Сила та Енергія теж проходили таку еволюцію починаючи з часточок атомів до атомів, з атомів до молекул, з молекул в духовно-атомне тіло Душі, Духу, Сили та Енергії.

Розум, Душа, Дух, Сила та Енергія мають відповідне електронно-магнітне поле і можуть притягувати до свого тіла матерію так само, як притягуватися певними матеріями.

А так як Вищий Розум це теж невидима матерія, яка знаходиться в тілі ментально-атомного мозку Вселеної і придає духу, душі і будь якому матеріальному тілу певну розумно направлену силу, як духовну так і фізичну, то тільки Вищий Розум це і є первинна духовна (атомна) матерія, яка в космічно-матеріальному ефірі формує всі інші духовно-матеріальні та матеріальні тіла.

Вищий Розум збудував Вселену по геометричним формам і арифметичним числам та пов’язав їх законами природи, які діють по програмі еволюції, яка дозволяє суспільству на кожній планеті в своєму еволюційному колі підійматися до кульмінаційної точки еволюції.

Оце так у філософській уяві розуму людини існує Вищий Розум, який і є той Бог ніким ніколи і ніде не бачений. А церковні служителі цей Вищий Розум назвали Богом і дали йому ім’я – Ієгова».

7. «Сомнамбулізм». Зміст філософського нариса такий: «Сомнамбу-лізм це є всім відомий лунатизм – стан своєрідного сна, в якому людина автоматично виконує ряд дій і не усвідомлює, що вона робить.

Вивченням нервових захворювань установлено, що при звичайному сомнамбулізмі так же, як і при месмеричному сомнамбулізмі, всі тіла значно зменшуються по своїй вазі. Професор Перті пам’ятає сомнамбула Кохлера, який не тонув у воді. При месмеричному сомнамбулізмі – у хворих підняття в повітря буває частіше ніж у звичайному сомнамбулізмі.

Ми настільки привикли думати, що земне тяжіння є щось абсолютне і не змінне, і ніяка сила не повинна йому зашкодити. Але як бачимо присутня наявність таких феноменів, які завдяки своїм матеріальним силам здатні побороти земне тяжіння.

Ясновидця із Преворста спливала у ванні і не могла в ній триматися в сидячому положенні. Вона, коли лежала в лікарні згадувала про Анну Флейшер, яка була схильна епілептичному припадку. Завідуючий лікарнею, ясновидця та присутні гості – два декана із медінститутів бачили як пацієнтка піднялася над ліжком в горизонтальному положенні на два ярда.

При захворюваннях таких як нервова гарячка вага тіла людини збільшується, а при інших хворобах вага людського тіла зменшується.

Подібним образом діють також інші сили, які теж здібні протистояти земному тяжінню – це електромагнетизм.

Мадрідський журнал «El Criteria Espiritista» недавно сповістив про молоду селянську дівчину близь Сантьяго, яка представляє інтерес у цьому зв’язку. Вона поїхала в Сантьяго і там випадково, проходивши під електромагнітною аркою, де вчені проводили в цей час експеримент зависла на відстані пів метра від цієї арки.

Якби вчені: біологи, фізики та хіміки займалися експериментами по дослідженню людей – сомнамбулів, то вони б дійшли висновку, що ці люди теж заряджені таким же однаковим електромагнетизмом, як те місце, в якому по закону земного тяжіння вони повинні бути притягнуті, а не злеті-ти в повітря. Це визначає те, що одинакові заряди відштовхуються, а різні заряди притягуються.

І якщо деякі нервові захворювання так же само як духовні екстази без участі свідомості людини створюють наслідки левітації – невідому силу, то це говорить за те, якщо цю силу вивчити, то нею по бажанню можна свідомо управляти».

03.08.2018 Проза / Повість
Кодована Доля (Ковчег "еволюції." глава 10.) / Повість | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 03.08.2018 Проза / Повість
Кодована Доля (Ковчег "еволюції" глава 10..) / Повість | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Найновіше
08.10.2018 © Арсеній Троян / Оповідання
Дядько Василь
29.09.2018 © Ірина Затинейко-Михалевич / Бувальщина
Знахар сьогодення
23.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Вечірні гастролі
23.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
З першого погляду
22.09.2018 © роман-мтт / Мініатюра
Вересень дзижчить утомленою мухою
Кодована Доля. Глава 10
02.08.2018
Кодована Доля (Ковчег "Еволюції."Глава 10.)
02.08.2018
Кодована Доля (Ковчег " Еволюції" Глава 10.)
03.08.2018
Кодована Доля (Ковчег "Еволюції." Глава 10)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 8  Коментарів:
Тематика: Проза, повість,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
13.10.2018 © Суворий
Пацифікація Галичини: польська армія руйнує українські села, катує та арештовує (жовтень 1938)
11.10.2018 © Суворий
Європа після Судет: Німеччина активізує зовнішню політику та шпигунство (жовтень 1938)
10.10.2018 © Суворий
Радянська Україна: арешт маршала Блюхера, повстання та чистки в червоній армії (жовтень 1938)
09.10.2018 © Суворий
Закарпатська криза: долю Закарпаття передано в руки Німеччини та Італії (жовтень 1938)
04.10.2018 © Суворий
Провід ОУН проголосив головою і вождем націоналістичного руху полк. Андрія Мельника (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
20.01.2011 © Михайло Трайста
16.10.2012 © Істерична Бруталка
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
21.09.2010 © Журналіст
01.12.2010 © Журналіст
29.08.2010 © Віта Демянюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди