10.08.2018 21:16
для всіх
251
    
  4 | 4  
 © Лариса Мандзюк

Ой літо - літечко...

Ой літо - літечко...

Ой літо - літечко, немов літа мої, 

так пролітає швидко, як на крилах.

І вже ключем у небі журавлі

курличуть... Ні, я ще недолюбила...


Цей погляд, в неба синю височінь, 

з медових губ не спила весь нектар.

Ой літо - літечко благаю, не покинь, 

залиш мене в полоні своїх чар.


Недолюбила ніжності цих слів, 

коли ти шепотів їх під зірками...

Ой літо - літечко, ти в сяйві кольорів, 

веселкою залишся над полями.


Недолюбила рук твоїх тепло, 

в світанках калинових біля хати...

Ой літо - літечко, тече мов джерело, 

як і літа, яких не наздогнати...


Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.



м. Львів., 10. 08. 2018.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.08.2018 19:39  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний вірш про літечко з відтінком смутку. А літа наші повернуться до нас добрими спогадами.

 15.08.2018 00:04  Лора Вчерашнюк => © 

Дуже гарно, чуттєво)))) Дякую))))

 14.08.2018 01:13  Серго Сокольник => © 

Це точно...