11.08.2018 13:08
Для дорослих (18+)18+
94 views
Rating 5 | 1 users
 © Зельд

Підсвідомість обирає...


... посеред ночі у квартирі чітко зашоргали ноги у напрямку спальні. В середині всі органи напружилися, в голові пульсувало чітке запитання - хто це міг бути, невже вхідні двері залишилися відчинені? Нарешті шурхіт ніг перетнув залу і зупинився біля прочинених дверей спальні. Я відкрив очі, але нікого не побачив. Хід думок був хаотичним, збивався на другу, третю у блискавичному темпі. Нарешті чітко зрозумівши, що треба підвестися з ліжка і подивитися, хто глибокої ночі міг зайти у квартиру? Рука потягнулася до виключателя настільної лямпи. В цю саму мить край простирадла припіднявся і чиясь рука намацавши ногу ніжно провела пальцями до коліна і вище. Нутрощі всі зжалися, моя рука так і не дотягнувшись до виключателя, заціпеніла. Звідкись майнула думка, що все не так погано, бо рука під простирадлом була тепла. І відразу, після розуміння цього факту, на фоні місячного світла, яке пробивалося через жалюзі вікна, чітко було видно, як чиясь голова повільно просунулася вслід за рукою і на нозі відчулися вогкі губи. В цю мить, врешті прийшла відвага, включився якийсь механізм самозбереження, чи може страх дійщов до тої миті, коли уже дозволив мускулам скорочуватися, я різко відкинув простирадло. В місячному світлі чітко побачив твоє обличчя і все в мені зжалося ще більше. Я пам‘ятав, що тільки цього вечора ми розмовляли з тобою скайпом і нас роз‘єднували чотири тисячі кілометрів. Яким чином уже цієї ночі ти опинилася у цій квартирі і без ключа проникла в середину?

- Не дивуйся - лагідно мовила голова - я сестра твоєї дружини, про яку вона і гадки не має.

Тут мене знову почало пробирати до кісток, бо підсвідомо я розумів, що це може бути правдою, але якого милого ця друга робить у моїй спальні, звідки в неї ключі і чого вона притяглася сюди нага?

Рука нарешті дотягнулася до вимикача, спалахнуло світло.

Вона сиділа напроти мене на другому кінці ліжка. Одна нога була зігнута і голова лежала на коліні боком. Руками вона притримувала ногу, волосся зпадало на бік, прикриваючи пів обличчя.

Простирадло з’іхало з плеча і закрило інтимне місце, в той час, коли я підібгавши ноги ніяк не міг впоратися з внутрішнім страхом і своїми думками. Нарешті прийшло рішення зателефонувати тобі, нехай серед глупої ночі, але я мусив покласти цьому край.

Рука потягнулася до телефону і.., різкий дзвінок будильника привів мене до тями.

Блін, вчора забув виключити опцію ))

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Нарис, Жахи, Для дорослих (18+), Про розлуку

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Злива / Ліричний вірш | Зельд». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зустріч / Ліричний вірш | Зельд». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Зельд.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Зельд

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо