13.08.2018 21:41
Без обмежень
26 views
Rating 5 | 2 users
 © Славомир

Я вишиваю ранок

Я вишиваю нитками безсоння

цнотливий ранок, знову, наче вперше.

Хоч місяць небом мандри не завершив

і краплі ночі ще на підвіконні.


У голку засиляю перший промінь -

хрупкИй, сором`язливий і тендітний.

В чеканні чуда у порі досвітній

стоять ліси, сумні і нерухомі.


Рожеву нитку покладу на обрій, 

осоння ясно загаптую сріблом, 

по травах роси кину дрібно-дрібно, 

розсиплю заходом останні зорі.


Розквітне небо вишитим обрусом, 

стече у безвість ніч за видноколо.

Дістане ключ Дажбог золоточолий, 

розчеше по полях пшеничні вуса...

Йонкерс 2008р жовтень



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Ліричний вірш, Про прекрасне

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Різнокольорова ніч / Ліричний вірш | Славомир». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Славомир.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.08.2018 02:22  © ... => Надія 

Дякую, Надіє! 

 20.08.2018 02:21  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, Тетяно! 

 17.08.2018 19:31  Тетяна Чорновіл => © 

Красива словесна вишиванка вийшла! 

 14.08.2018 15:42  Надія => © 

Дуже гарно, надзвичайно лірично! Дякую!  

Публікації автора Славомир

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо