16.08.2018 20:38
Без обмежень
17 views
Rating 5 | 2 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Прощання з літом

Десь зникли рими, думки заснули, 

І перестали кувать зозулі.

У гаю тиша запанувала, 

І голосисте літо злякала.


Вже горобина вдягла намисто, 

Стрічає осінь урочисто.

А літо палить ще голі спини, 

Хоч вечори вже прийшли осінні.


Вже новий ранець стоїть в кімнаті, 

Прощальна подорож на самокаті.

Минула вчора вже відпустка, 

Остання в соняха пелюстка.


І небо вчора ще прозоре, 

Сьогодні в хмари сховало зорі.

А я стою на роздоріжжі, 

Я соловейка хочу в збіжжі.


Я хочу літо на мить вернути, 

До себе маки пригорнути, 

Піти у ліс, лишить там втому, 

Щоб не вернулась вона додому.


Хоча б на хвильку час спинити, 

Перепочити, щоб далі жити.

Та ластівки вже відлітають, 

На крилах літо забирають.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Щука і карась / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ти не Мержинський / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.08.2018 22:57  © ... => Тетяна Чорновіл 

Сподіваюсь, що так і буде 

 17.08.2018 19:16  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш! Літо прочитає таку ліричну присвяту на доріжку і повернеться знову наступного року! 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо