Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.08.2018 15:55Вірш
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

Нові вірші

Вірші. Глпва 2.

Частина 1

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 19.08.2018 / 47260

НОВІ ВІРШІ

ПЕЛЮСЬТКИ ЛЮБОВІ


У клумбі в дворі роздивляється квітка, як бджілка літає

І блимає віями, ніби пелюстками, й мружить очі

Спів бджілки – це мед, флорофілом, як кров’ю, снагу нагнітає

І в квітки від цього по тілу течуть теж мелодії сочні!

Щасливі – ми вдвох до клумби прийшли й гуляєм з тобою…

…І квітнуть душевно у нас почуття, як пелюстки любові!

20. 08. 2018; 11:15.+


ДВА ПОЛЯ

Ми в нашім бутті обробляєм два поля: любовне й аграрне, 

У нас є знаряддя для цього – це наші слова: працьовиті і гарні.

Слова, як насіння із квітів, посіяли ми в паперовому полі, 

Щоб вдало росли й розцвітали, як квітка, в своїй флорофіловій Долі, 

А щирі любовні слова посадили на полі кохання, 

Щоб зріли плоди й робили, як слідчий, любові пізнання!.

19. 08. 2018; 21:56.


НА СПОВІДІ В ЛЮБОВІ

Любов, ми тобі вже звітуєм на мові любові:

В житті, ти, як компасна стрілка, нам вірно показуєш путь, 

Й те, що ти нам говорила ми зробить готові, 

Бо наші думки із твоїми, як завжди, у ногу ідуть!

Любов, ти й погоду кохання нам теж пророчиш …

...Й те, що пропонують очі твої бірюзові

І нам на любовному блюдці твоїм несуть

У нашім коханні готові зробить охоче!

19.08. 2018; 14:31.


ЦАРИЦЯ ЛЮБОВІ

У нашій любові цікаве й щасливе начало –

Нас в церкві, як піп, чародійна любов обвінчала, 

Ми пара в любові: я – тебе, ти мене любиш!

Корону ж вінчальну оділи на тебе у шлюбі.

Й тоді ми вже нашу любов заключили у бронь –

Я в нашім коханні, став наче любовний твій трон, 

І Теж залюбки, як король, примостився на троні, 

А ти на цім троні сидиш, як цариця любові, в короні!

19. 08. 2018; 12:01


ПЛАВЦІ ЛЮБОВІ

Як шлюбна та хвиля, любов нас гойдає

Й пливем ми у річці любові у далі!

Ти в нашім коханні плавчиха любові, 

А я у любові кохання плавець.

Як би не любов то ми – мертві обоє:

Вдова – ти, а я – твій вдовець.

19. 08. 2018; 10:06.


ЕМОЦІЇ ЛЮБОВІ

В нас котяться в серці емоції громом любові

І в тебе вона, як та блискавка, блима в душі.

І ми з тобою, як в небі дві хмарки, що поруч пливуть

Шукаєм притулок у кожному нашому слові.

А грім витанцьовує в сері, як гарний рушій.

Й указує нам він в палкому коханні наш путь!

18. 08. 2018; 21:47.


СЕКРЕТИ ЛЮБОВІ

Любов, як людина, й теж має любовні секрети.

Не каже вона людині чого поселяється в неї, ?

Й чому, як і думка, теж втілилась в мозок людини7

А мовчки, принісши до неї любові букети

Літає із розумом в парі в її апогеї, 

Й не каже чому ще й до іншого розума лине?

18. 08. 2018; 20:50.


ЛЮБОВІ ЗАМОК

Нам ключик кохання відкрив наш любовний замок, 

І ми у обіймах палких почали цілуватись!

І враз почуття мов проснулись й пішли ми в танок –

Нас гріло тепло і ми стали його відчувати!

Закінчились танці, душевний порив теж замовк…

…Й ми знову з тобою любов узяли на замок, 

Бо наша любв для всіх інших не буде доступна в житті –

Не зможе відкрити любові замок той, хто й дуже хотів!

18. 08. 2018; 17:49.


РОМАНТИЧНИЙ ПОКЛИК ВЕСНИ

Всіх кличе Весна в романтичні прогулки:

В брунькові ліса, шо скоро одягнуться в листя зелене, 

Де дятл – лісовий санітар видзьобує гулко

Вредителів ліса, й людині пророчить Кукушка на клені, 

На соснових вершинах паруються птахи, 

Де голуб й голубка воркують на дахах, 

Де хмари, як вівці, пасуться у небі, 

Де пролісок виліз із травки і очі розплющив на ряску, 

Де в річці з лебідкою плаває лебідь –

Вони обнімаються шийками й смачно цілує їх ласка!

…Там всіх обворожить любов, як весна, 

Бо їхня любов як Весна чарівна!

18. 08. 2018; 15:02.

ДАРЕМНІ МРІЇ

Коли ж в Україні наступить покращання Долі людської, 

Щоб люди жили в ній щасливі й були всі у мирнім покої?

У владі нема еволюціонера такого, як Ленін, 

Щоб вміло поставити все на місця, як було в Союзі, 

Бо зараз вони від грошей дурманіють в фінансовім плені, 

А люди всії України живуть у полоні ілюзій…

Бо ділять державні правителі владу, як хліба шматок, 

І цінним папером – грішми лиш свої набивають кармани

У банках чужих. Та ще грають за гроші державні в лото.

І по телебаченню всіх обіцянками щедро дурманять.

Й живуть українці лиш в мріях, які йдуть все далі і далі…

…Та мабуть вже досить крутити мрійливі педалі

І так терпеливо і довго нам бути в життєвому плені –

Прийшла та пора, щоб нам діяти так, як в сімнадцятім Ленін!

18. 08. 2018; 11:10.


РОСА ЛЮБОВІ

Любов залишає свій слід на устах, як роса.

З тобою нас запеленала краса:

Співа Соловей – конкурсант лісових пісень, 

Вітрець прохолоду лісну нам на крилах несе

І в нас поцілунки звучать, як у Дятла слова, 

На конкурсі лісу й Кукушка нам пісню співа.

Йдемо ми по травці на ній теж ранкова роса, 

А наша любов, як солістка, співа небесам!

16. 18. 2018; 16:17.


КОХАННЯ СТРІЛА

Кохання стріла шелестить лиш любов’ю

Й націлена в кожну людину прохожу

Й коли ж у ту ціль попадає собою

Людина на себе стає непохожа:

У ній підіймається настрій святково

І Доля веде у гіпнозі на бал, 

Де в танцях відшукує щастя підкову –

Така у коханні людини судьба.

16. 08. 2018; 14:14.


ДОЛЯ ВИЩОГО РОЗУМА – БОГА

У вищого Розума – Бога велика потреба:

Духовна й фізична і робить її він як треба!

Вселену і Землю, і Небо – це створено Богом...

В ефірному світлі вони, мов з’єдналися в ціле

І більш на Землі не було ще нічого.

Й лиш поруч з орбітою блимало чорне та біле.

І стала з орбіти вона до зірок діставати —

І нових космічних шляхів набувати:

Дощам і туманам, віддавшись в шаленому леті…

А потім з’явилося Сонце і те, що є в Світі

І в нашій галактиці в цій доленосній орбіті

Нове появилась життя на Землі, як планеті

Така у Найвищого Розума – Бога є Доля пророча

Її він ухвалює сам так, як Доля захоче!

16. 08. 2018; 11:24.


ШЕПІТ ДОЛІ

Зайшли ми у ліс зацілований Сонцем.

В нім Доля, мов листям, про що-то шепоче

В нім чується вічності шепіт.

Ми теж заглядаєм в космічне віконце

Від Долі любові й здоровя ми хочем

Нам серце любові віщує як легіт

Як здорово в лісі такому побути

І в шелесті вічності Долю відчути!

15. 08. 2018; 23:37.


СУДЬБА ЛЮБОВІ

Любов – це духовно-тілесна істота

І вселена в кожну на Світі людину

У неї в житті, як в людини забота

Зробить для кохання хорошу годину:.

В людей підіймати їм настрій святково –

Вони, щоб знаходили щастя підкову, 

Вести під гіпнозом людину у шлюб, як на бал –

Така благодійно-духовна в любові судьба!

15. 08. 2018; 20:19.


КОМУ ВЕЗЕ, А КОМУ Й НЕВЕЗЕ

Як парубок Місяць – поголений наче!

Проснувся він в небі глибокої ночі

Й заглядує Зірці небесній ув очі, 

Себе ж він в очах цих рогатим лиш баче…

…Кому у любові везе, а кому-то і ні.

В саду ми. Над нами цей Місяць й зіркові вогні.

Й хоч їй я як день, та вона лиш до мене як ніч…

…Отак як йому повзло, повезло і мені.

15. 08. 2018; 15:21.


ДВА КАМІНА

В камін підкидаєм дрова ми з тобою

Й їдять свій вогонь у каміні дрова, 

Й показують нам язички теплоти…

…І в нашім з тобою каміні любові

Горять почуттями кохання слова

Й в них чуєм любові жар й жар красоти.

Такі у житті два існують каміна, 

А в них теплота і тотожна й незмінна!

15. 08. 2018; 09:26.


БОРОШНО ЗИМИ

Вже Сонце стало блимать соняшно, 

А сніг зима на землю сипе наче борошно

І Сонце ставить перед себе гарну ціль:

Із нього тісто замісить й спекти млинці!

На лижах їду на базар щоб їх купити.

Їх оптом дід Мороз дешевше продає, 

А змерзлим людям він всім щедро роздає, 

А з мене здер він, щоб себе задовольнити, 

Мені ж лише набив огиднішу оскому –

Зайшли аж зашпори й поїхав я додому…

14. 08. 2018; 22:33


НОРОВЛИВА ДОЛЯ

Чому ти, любима, є інколи трішки капризна

І в тебе обличчя червоне стає як білизна?

Це може характер душевний у долі твоїй, 

Бо чаще співає душа, як в гаю солов’ї?

Та все ж, хоч і доля у нас так як ти норовлива, 

Але у бутті є, як компас, й вона справедлива

Й веде нас в майбутнє і вірний показує путь, 

Щоб в нашій любові цю долю нам не обминуть!

14. 08. 2018; 17:47.


ОСТАННЯ ДУМКА

Пророста, як зернина у полі, в поезії думка

І з словесних рядків б’є поетичним фонтаном –

Це, Надія, про наше з тобою колишнє кохання, 

Що забрала з тобою смертельно-безжалісна сумка.

І про мій поцілунок, що був під кошлатим каштаном, 

Про колишнє до тебе моє чарівне залицяння.

Ти для мене жива ще! Чи ж чуєш мене ти, Надія?

Ти моя є остання лиш думка й остання надія…

14. 08. 2018; 13:42.






Ч 2

ПОЕЗІЯ СЕРЦЯ

Любима, до серця твого доторкнувсь .я думками

І чую, що б’ється воно в поетичному ритмі

Й замріяну думку мою вмить римує з твоєю.

Воно, мов мене обнімає твоїми руками, 

Й цілунки медові всі теж відбуваються зримі

І сяйно, як Сонечко, світить снагою своєю.

Всі дії його я читаю неначе поему, 

Що пише про наше життя повсякденно роками

І так як і я теж не знає душевного щему –

Щасливе. Й ніколи не буде сердешним із нами!

14. 08. 2018; 10:57.


ДУХОВНА ХВОРОБА

Брехня, як проказа й чума – це суспільства хвороба.

Гартую я проти них імунітет лиш добра.

Вона переварює все, як духовна утроба.

Я протів брехні теж всі сили духовні зібрав.

Мене із брехнею ніколи життя не помире.

Брехня невидимою злою рукою приносить

Людям негаразди й убогих пускає по миру.

Вона, як коса, на ниві життєвій всіх косить.

Хіба ж це можливо з такою в житті примиритись, 

То це є всерівно, що в річку зайти і втопитись.

13. 08. 2018; 21:22.


ТУМАН ДИТИНСТВА

Дитинство я в ніч розбудив у в собі.

Видумую тата, видумую маму –

Вони ж, як в тумані, у пам’яті в мене

І ляльки, як в мареві, ходять так само…

Дитинство в собі воскресити не легко, 

Воно мов занурилось в воду життя, 

Й сплива на поверхню і близько й далеко

І роки дитинства, як птахи, летять.

Згадати дитинство – це значить продлити

Серцеві удари і душу сповити.

Згадав, і до зору причалила днина, 

Бо жити без згадки не може людина.

13. 08. 2018; 15:37.


ЧАРИ ПОЕЗІЇ

Сидить. чародійна дружина в чаклуючій позі

В лещата любові своєї мене узяла.

І я теж сиджу на своїм поетичному возі, 

І, взявши вражаюче слово й з натхненням улад

Я з любої образ поезій художніх малюю

І роздумів дар їй даю, як цвіточний букет, 

І сам у цей час від любові її я кайфую –

Немов прориваюсь крізь наш чародійний пікет!

13. 08. 2018; 11:47.


ЖІНОЧЕ ХОБІ

Ти щиро й від серця співаєш завзято, 

Бо пісня для тебе – любов і, як свято!

Весь квартал від пісні твоєї шаліє –

Мелодії заздрить соліст соловейко

І кожен за голос дзвіночний боліє –

Він душу і серце пронизує склейко…

…А ти, мов на сцені, все далі і далі, 

Як соло, розкручуєш пісні педалі…

13. 08. 2018; 07:26.


СИЛА СТРУМА ЛЮБОВІ

Кохання струм з нас у обох витікає.

Бере він із русла любові початок

І далі впадає у гирло кохання, 

А з гирла у море любові впадає, 

А в морі нема ні кінця, ні начала!

Душа розібратись в цім хочем пізнанням…

…У море води я з тобою пірнаєм, 

А море воліє скоріш нас втопити, 

Бо в нього для цього похітливість є

Та струм, що з любові йому не дає!

12. 08. 2018; 19:49.


ПРИХІД НАТХНЕННЯ

Натхнення до мене прийшло й попросило:

Щоб взяв я перо і словесну з ним силу.

І став я писати про наше кохання, 

В нім промені думки моєї сягають

Бурхливо за обрій у нашій любові, 

В якої до нас лиш єдине прохання, 

І в неї її почуття теж благають:

Щоб ми не пішли на спокусливі збої, 

Щоб я був у неї, єдина суттєва надія, 

А в мене вона – як у суті подія!

12. 08. 2018; 15:47.


НЕ ВДАЛЕ ЗНАЙОМСТВО

У клубі сільські я гуляв, а було це недавно, 

І в танці, танцюючи вальс познайомився з нею.

Красива вона, балакуча і дуже забавна, 

А коли щось я в неї питав, то кривила душею.

Водив я її у кіно та дивились вистави…

Я думав, що буде не так, як воно у нас сталось –

Хотів, шоб в житті нам ніколи не сталося гірко, 

Бо мріяв, що прийде в моїм залицянні той час, 

І в нашім коханні зітруться ганебні пороги, 

Що буде вона у любові, сіять. як та зірка!

…Та стала для мене вона, як потухша свіча

Й колючі мені причепила, як в Місяця роги.

12. 08. 2018; 11:44.


СНІЖИНКА ЗРАДИ

З чоловіком в нас серце вже билось не в риму –

Не ласкав він мене, а сердито лиш гримав…

А тоді, розмінявши він літо на зиму

До сусідки полинув у прийми.

По мужському тим словом я їх розвінчала

Й почалося у мене вже інше начало…

На снігу я в дворі розпалила багаття, 

Щоб сніжиночки зради втопити, 

Щоб в майбутньому стала коханням багата

Щоб щасливою жить і з любов’ю дружити.

11.08.2018; 19:24.


ЧОМУ?

Людина життя починає з думки

Й кінчає лиш нею завжди і повсюди

Друг другу приносять життя подарунки

Бува, що до когось й не щедрі є люди…

Чому зла і добра людина не в Мирі, 

Не ладять, а рідні стають і чужими, 

А тільки таланливі людн і щирі

З води негараздів виходять сухими???

11.08.2018; 12:15


СОНЯЧНА ЛЮБОВ

Дивились ми колись друг другу в очі – в нас було кохання

Тепер в мені лишились тільки згадка й святе лиш зітхання

Було тоді – любов, як Сонце, серед ночі

Сіяла в наших душах! Сталось так, що ти, як Сонце, 

Пішла за обрій ти свого життя – у вимір інший, –

Закрила вмить назавжди світло-бірюзові очі

…Тепер ми бачимось душею через космоса віконце.

Життя твоє там – ніби в рай попала й навіть ліпше!

09. 08. 2018; 22:16.


ДАРУНКИ СКРИНІ ДУШІ

Зайшли ми в дубраву, щоб спів соловейка послухать:

Ми сіли на травку й, обнявшись, настроїли вуха.

Ця пісня була про любов й ним озвучена лунко.

В обіймах були поцілунки у нас, як дарунки!

…Дарунки любові я в скрині душі зберігаю:

Вони вивергають чаруючу магму любові

Й приносять озвучене щастя у кожному нашому слові

Тобі лиш, кохана, бо крашу за тебе, я іншої жінки не знаю!, 

10. 08. 2018; 11: 49.


КОЛИ ПРИХОДИТЬ ЛЮБОВ

Є тяжіння Землі, є й тяжіння любові.

В них єдина мета – притягати до себе.

Так існують вони споконвіку обоє, 

Бо у них закодована в цьому потреба…

Однойменні електромагнітні заряди, 

Притягнувши любов’ю нас в єдине з’єднали.

У весняній діброві сиділи ми рядом

І в цілунках ми нашу любов відчували…

…І коли магнетизма заряди в людей

Одинакову мають полярність наука

Назива це – «психічна енергія» й з тіла іде

Віл людини людині й, як серце, в них стука, 

Й викликає приємність палку у обох, 

Й лиш тоді до людини приходить любов!

09. 08. 2018; 13:31.


ЛЮБОЩІВ ПЛІД

Наш вишневий садок – наш інтимний куточок, 

В нім любуємось цвітом зелених гілок…

Ми, як бджоли, влетіли в наш шлюбний садочок, 

Щоб у долі зібрати лобові пилок…

Вспоминаєм події в колишнім бутті, 

Що вражали нас діями в нашім житті.

Ти, любима, сьогодні пронизливо гарна

Й розтопила весь давній любовний наш лід.

Я кохаю тебе все життя і не марно –

Ми вдвох в день цей збираємо любощів плід!

08.08.2018; 21:04


НАУКОВИЙ ПЛУГ ЕВОЛЮЦІЇ

У мрійливий свій плуг я науку запріг, 

Щоб космічного поля з орать цілину

І засіяти поле зерном науковим, 

Та зібрать урожай відкриття при Зорі, 

Щоб прийдешнього дня розпізнать далину

І узріти у ній еволюцій обнови, 

Що створять Україну нову – незалежну!

І відтворять в суспільстві шляхи промислові –

Безробіття не буде і знов не обмежно

Запрацює людина там, де й працювала…

І ловлю я себе на пророчому слові, 

Шо в майбутньому буде все так, як належно.

Я людині скажу, щоб вона про це знала.

Підприємства малі розквітнуть в обнові

І скажу я пророче про це всім на диво –

Науковий цей плуг виоре все неправдиве!

08.08.2018; 16:15.


ЗА ГРАТАМИ САМОТИ

Любима кохана в безсмертя пішла –

Домівку в астральному Світі знайшла…

Без неї живу як в самотності гратах, 

Якби не писав, то я б став помирати.

Та в долі моїй є неписаний знак –

Це творчість заглушує цю самоту.

Так виплив я з неба ції самоти –

Й пливе, як хмаринка, мій творчий рюкзак…

Я з нею поезій пізнав красоту

І з нею ж її ми руйнуєм мости!

01.08.2018; 19:47.


ЛЮБОВ – БУКЕТ НАСОЛОД

Ти квітів нарвав у чарівний букет –

Своїй ненаглядній коханій приніс…

В букет ти вложив почуття, як в пакет –

Неначе ти клумбу любові відніс

Любов, як завжди, попадає у ціль –

З любов’ю роки розцвітає народ!

Любов – не єдина є квітка в руці, -

Любов – це любовний букет насолод!

01.08.2018; 16:31


ВІРА В СЕМАФОР ЛЮБОВІ

Ми вірим в судьбу, що веде нас шляхами любові, 

Й від нашої віри душа молодіє у нас!

І з серцем розмову веде на любовній ще мові

Й тому ще любові вогонь не погас.

І гріє він наші уста при смачних поцілунках, 

І сам соловей, як були ми в діброві засвідчив

Мелодію нашого щастя, озвучивши лунко, 

Бо вірили ми що в любові не візьме нас відчай…

…Хвилини любові хоч час забирає й без боя, 

Та ми відчайдушні, бо вірим в судьбу наперед.

Й хоч ми допиваєм з тобою наш келих любові

Та кличуть ще нас семафори любові вперед!

30.07. 2018; 06:44


Моєї душі почуття, мов пташинки, 

Окрилившись свято твоєю любов’ю

Обняли нас так легко, неначе пушинки, 

Й злетіли ми в небо Любові обоє…

Гарячі долоні хмаринок липневих, 

Ласкавши обличчя, коли цілувались, 

Зріднили любов’ю в цілунках вогневих, 

Хоч ми і чужі, і до цього й не знались!

30.07.2018; 23:44.


ДІЄ СЛОВО – ДІЄСЛОВО

Я люблю тебе, а ти мене, коханий, любиш –

Це в нас діє слово, назване воно – любов!

Ой, які ж трояндові твої, кохана, губи –

Слово ж це у бажаний полон взяло обох!

…Так щоденно кожне слово якось, чимось діє

І воно за кожну дію теж відповіда.

Бо воно, що треба людям – тим і володіє…

В слові цім, як і в любові чарів є хода

Й доки різні ці слова на когось щиро діють

Доти й люди даром цим охоче володіють

Й доки ще один другого будем ми любити

Доти й слово це – любов, із нами буде жити!

17.07.2018; .. 16:11.


ТРІЙКА СЛІВ

Любов чарівне слово, бо це – любов!

Життя є слово доленосне – найнужніше!

Буття є слово визначальне – так, як кров!

Воно тече у венах й повнить тіла ніші…

Ця трійка слів єдине слово – це життя!

Яке складається з живих молекул тіла

І має серце, душу, дух. любов та силу, 

Які в бутті ведуть людину до пуття, 

Які у ній цю трійку слів ведуть уміло, 

Які в житті людину роблять щиру й милу, 

Бо люд оточує все те ж складне життя, 

В якім існують: сила, дух, любов й буття…

15.07. 2018; 11:23.



ЕВОЛЮЦІЙНА КОЛОВЕРТЬ

Вилазять із бруньок весняні листочки –

Вони ж бо бажають цей Світ розпізнати!

З тобою в любові прийшли ми до точки…

Та ще захотілось про бруньку узнати

Вона, мов народжує, листя, як мама –

Чи знову тоді, як душа, йде в безсмертя?

Ти, наче весняна любов, йдеш так само

У еволюційній стрімкій коловерті…

…В садочку лиш наші розмовні йдуть звуки:

Про кров – флорофілову Долю й удачу!

А ніжним листочкам, назустріч неначе, 

Протягує їм еволюції руки!

11.07. 2018


ЛЮБОВ, БІРЮЗА І ЧАС

У наших очах бірюзою неначе любов розцвіла

І лине, мов час, у твоїх бірюзових очах, 

І в риму з коханням у наших серцях, мов ритмує у лад, 

І квітне весною, і в душах палає, мов Сонця, свіча!

Як хмари пливуть в небесах, так – хмаринками час у душі…

А в небі згущаються хмари й, мов час, над Землею пливуть

І грають в нім блискавки струнами грома – він тиші рушій, 

З ним хмари дощеві збираються слізно в останній свій путь…

А наша душа ще не знає звідкіль витікає сльоза, 

Вона ще не чула тілесного грома – серцеву грозу

Бо в неї чаруючим дивом цвіте ще очей бірюза…

…Й нікому не вдасться зірвати з очей цих любов-бірюзу!

06 07. 2018; 6:46.


РУКИ ЛЮБОВІ

Вже осінь прибігла в садок і зривають в нім осені руки плоди, 

Летять журавлі над полями – пророчать нам зиму холодну

І жайвір вже пісню свою не співає – бо в полі він десь заблудив…

…Прийшли і ми в сад я на тебе дивлюся – на зачіску модну, 

На очі твої бірюзові – в них визріла наша з тобою любов, 

Яка теж своїми руками мене обіймає й цілує

Й до нашої осені тепло і щиро в бутті проводжає обох

Ми ще над плодами своїми відверто й щиро жартуєм.

Бо наше кохання про нашу любов теж завзято співає ще нам…

І доки кохання у Долі щасливій завзято буде співати

Й цвістиме у серці трояндою наша життєво-любовна весна, 

То нашій любові тілесні плоди не збираємось ми вже зривати!

4 7. 2018; 16:07



ПІД НЕБОМ З ЛЮБОВ’Ю

Гуляєм в діброві. Співа соловей нам – така красота!

Нас зріднила любов, хоч до неї були ми чужі…

Коли я з тобою – щасливий! Без тебе – я вже сирота...

Стемніло, Маленький вітрець підіймає на річці брижі, 

Мов з золота, човен у плесі небесному плаває Місяць, 

А зорі, мов срібні русалки, купаються з човеном поруч.

Тебе я в цім Світі знайшов, як тілесну й душевну опору.

Ти ж в серці моєму, як в човні – нема в нім для іншої місця!

13.03.2018; 18:47


ЩО Є ПЕРВИННЕ, А ЩО ВТОРИНННЕ?!

Лиш хліб – це первинне в їді, а їда – це вторинне, 

Отак і любов є первинне в коханні завжди, 

Кохання – вторинне і в мрійні мандрівки лиш лине.

Мене ти, кохана, в гаю з соловейком зажди –

Прийду і тебе обніму й розцілую, як вперше!…

І в нас почуття розпливуться по тілу вогненно –

Це наша любов. Ми її відчуваєм завмерши!

І в ній почуваєм себе емоційно й натхненно

Якщо ж ми безхлібні – то що ж то за їжа була б в нас без хліба?

І, що за кохання, якби не прийшла нам сердечна любов?

До нас непомітно в коханні вже й вечір любові прийшов –

Якби не любов. То над гаєм не взріли б кохального німба!

15 06.2017; 20:50.


ПІД ГІПНОЗОМ ЛЮБОВІ

Під вечір у парку міському ми коло качелі зустрілись

І весело очі твої у мої подивилися очі…

Вони теплотою зігріли й неначе любов’ю зоріли –

Струїлася ніжність з очей душевна й сердечно-дівоча!

І з першого погляду наші серця почуттям заплелись, 

І наші емоції в райдужний рай повели нас з тобою…

В гаю під сосною ми в чарах магічних неначе були –

До самого ранку кохались немов під гіпнозом любові!


ЯК БЛИСКАВКА Й ИГРІМ

На пляжі юначка й юнак, як дві хвилі, раптово зустрілись

І, дивлячись в очі блакитні вони в них любов враз узріли!

В їх тілі, мов струни емоцій, гули почуття у обох, 

Й співала від щирого серця в їх душах грайлива любов!

Вони, мов би лебідь з лебідкою, плавали в морі любові

Й неначе, як блискавка з громом, були нероздільні обоє!

І з першого погляду чомусь вони закохалися вмить –

Душа засіяла, а серце цнотливе любов’ю гримить!

14.03.2018; 02:28.

НЕ ЗРІВНЯНА

Із квітів степних ми з тобою у сад забрели

З тобою щасливі в саду ми і в полі були…

Тебе не рівняв я з ромашкою білою –

Твоя красота красивіша всих квітів краси!

Тебе не рівняв я з черешнею спілою –

В саду ти була найсолодша від фруктів усих!

20.02.2018; 16;05.


ВИЩИЙ РОЗУМ І ПОЧУТТЯ

Є Вищий Вселеної Розум. Мені доступний дав він розум

І в тіло вселив почуття і душевне й духовне –

Воно про любов ним в душі і поезію творе і прозу, 

Воно лиш у долі моїй над усе є верховне!

Кохана! Коли ти мені поцілунки даруєш

Й з твоїх уст на мові любові тихенько звучать всі слова -–

Фізичне моє почуття у коханні любов’ю вирує, 

Душевне моє почуття підіймає мій настрій бадьорий!

Й коли ж не на мові любові слова, шо так рідко бува –

Пригнічує настрій і дух підіймає суворий…

Моє почуття у душевно-фізичному колі

Існує постійно душевним, буває й фізичним…

В любові, кохаючись, став я до нього привичним –

В душі, як струна, то любов’ю заграє, то голкою вколе!

20.02.2018; 11:42.том7

29.08.2018 Поезії / Вірш
Нові вірші (Вірші. гоава 2. частина 2.) / Вірш | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 06.08.2018 Поезії / Поема
Кодована Доля (Ковчег "еволюції." глава 9.) / Поема | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
18.09.2018 © Панін Олександр Миколайович / Жартівливий вірш
Лисина
18.09.2018 © Серго Сокольник / Ліричний вірш
Ностальгія
18.09.2018 © Вікторія Івченко / Філософський вірш
"Душа ображена страждає..."
18.09.2018 © Панін Олександр Миколайович / Дитячий вірш
Лапки і Канапки
18.09.2018 © ГАННА КОНАЗЮК / Дитячий вірш
Котик і канапки
Кодова Доля. Глава 2.
28.07.2018
Кодована Доля (Глава 2. Частина 1.)
29.07.2018
Кодована Доля (Глава 2. Частина 7.)
19.08.2018
Нові вірші (Вірші. Глпва 2.)
08.09.2018
Нові вірші (Вірші. Главаи2. Частина 3.)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 11  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
18.09.2018 © Суворий
Завершення Судетської кризи: чехи підкорились Гітлеру, нова війна питання часу (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Напад польських військових на українські села Стримба та Кабарівці (серпень 1938)
08.09.2018 © Суворий
Радянською Україною ширяться повстання і заворушення (жовтень 1938)
07.09.2018 © Суворий
Конфлікт довкола Закарпаття: чехи дають автономію, мадяри домагаються анексії (жовтень 1938)
04.09.2018 © Суворий
Про пропаганду: від римлян до Сталіна з Гітлером
ВИБІР ЧИТАЧІВ
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
26.09.2011 © Колядко Оксана Валеріївна
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
16.12.2010 © Народна творчість
23.10.2011 © Тетяна Чорновіл
07.03.2018 © Панін Олександр Миколайович
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди