20.08.2018 11:57
Без обмежень
21 views
Rating 5 | 3 users
 © Костенюк

Два колеса

Під мене би два колеса

та вітер у лице…

Не буде вже ніколи це, 

чи буде коли це?


В заховане урочище

в Поліській стороні, 

де двом коле́сам можна ще, 

а чотирьом – вже ні, 


де світять видноколами

озерця саме ті, 

де вперше я – відколи ми –

один на самоті, 


де ми в обіймах парами

і вогнище без слів

над струнами гітарними

підтримувало спів.


У поле, що за річкою, 

у ліс по грунтові́й, 

що простяглася стрічкою

по пам`яті моїй, 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Прощання з горами (переспів) / Пісня | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «З циклу "Замальовки" / Вірш | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Мій рейтинг: 5

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.08.2018 07:30  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую пані Тетяно! Саме так я і відчував: неможливість повернення. 

 21.08.2018 16:34  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш! Справді, піснею відчувається під гітару! 

 21.08.2018 08:43  Тетяна Ільніцька => © 

Гарний вірш і формою, і змістом. А за спогадами, думками, переживаннями - просто неймовірно образний! Щемливий... 

 20.08.2018 15:41  Панін Олександр Мико... => © 

Сердечно. 

 20.08.2018 13:48  Наталія Старченко => © 

Так красиво!... А ще - трохи печально. Але це свiтла печаль. 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо