28.08.2018 18:48
Без обмежень
18 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Марево

Летять хмарки… А, може, павутинка, 

А, може, то ромашки пелюстки згубили…

Сміється-плаче осінь, мов дитинка, 

Вже візи в вирій вчора солов’ї відкрили.


В саду вогнем палає чорнобривець…

А, може, сонце між квіток сховалось…

А, може, у траві козак-сміливець

Сховав серденько, що від туги розривалось…


Пливе туман поміж хаток у селах…

А, може, дим згорілої хмелини…

Пливе омана між людьми весела

В той час, як гинуть ті, що захищають наші спини.


Сміється-плаче осінь, мов дитина, 

Прощається, втікає тепле літо.

Не забувай, що в світі ти – ЛЮДИНА, 

Не проживи у ньому пустоцвітом.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Без назви / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Скрипка / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.08.2018 07:58  © ... => Тетяна Чорновіл 
 29.08.2018 05:43  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий ліричний вірш з мудрими висновками. Такі настанови варто кожному пам"ятати. 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо