29.08.2018 16:10
Без обмежень
12 views
Rating 0 | 0 users
 © Василенко Андрій Антонович

Нові вірші

Вірші. Гоава 2. Частина 2.


Частинам 2

ОКТАВА ЛЮБОВІ

Кохана, тепер на якій вже октаві

З семи – заспівають про нашу любов

Нам очі – добродушні й тріщки лукаві, 

Щоб взяти в любовний полон нас обох?!

Ти до піаніно прийшла, щоб співати і грати…

…І «ре» нас веде у любовно-чаруючі грати!

20. 08. 2018; 21:33.


ВЛАДА ЛЮБОВІ52


Вітрець розплітає у мене косу на плечі

І спину руками він ніжними гладе, 

В вікно загляда позіхаючи вечір, 

Любов у душі засідає, як влада, 

Й любовне приймається рішення нею, 

Й ухвалює ніч одіялом любові, 

Бо ніч є в коханні любовним суддею…

…І ми засипаєм у ліжку обоє!

20. 08. 2018; 23:00.


ЛЮБОВ – ОСНОВА ЖИТТЯ

З любов’ю у злагоді жить ми зуміли

Та ще ми у Доліт життєвій хотіли б –

Й до неї звертаємось ми з благодійним єдиним проханням:

Щасливо жили щоб в сучаснім бутті, 

Й любов в нас була, як основа, в житті

І стала для нас почуттєвою базою в нашім коханні!

21. 08. 2018; 11:26.


ПАЛЬНЕ ЛЮБОВІ


У нашій любові пальним є лише почуття, 

Які нас незмінно ведуть у майбутнє життя!

В любовний камін ми їх вдвох, як дрова, підкидаєм

І в нім розгорається наше любовне життя!

Воно нас веде у коханні в невідані далі –

І там відкривається нам чародійне буття!

21. 08. 2018; 13:14.


ЛІТАК ЛЮБОВІ


Ми сіли удвох в наш любовний літак:

Лежать на штурвалі твоя і моя рука –

На землю звернула штурвальний рукав, 

Щоб він вже летів на портовий маяк, 

Щоб там почуттям, як бензином, заправить його

І знову летіть на любовний вогонь!

21. 08. 2018; 16: 48.


АТАКА ЛЮБОВІ


Тебе, кароока, зустрів я в дубраві –

Була ти, як Сонце, й світилася браво.

Ти слово любовне сказала мені, я – тобі, 

Бо наша любов закодована в нашій судьбі –

Вона атакує мене вже коханням твоїм –

Летять почуття, мов би стріли, її!

21. 08. 2018; 17:35.


В ОРЕОЛІ ЛЮБОВІ


На трамвайній зупинці весною і вранці тебе я зустрів –

Ми із першого погляда враз полюбились, 

Що аж дружно серця в нас любов’ю забились.

А в твоїх бірюзових очах стяг любові для мене зорів!

І з тих пір всі думки мов сіяють і тільки тобою, 

Що аж світиться волос, немов в ореолі любові!

22. 08. 2018; 11:26


ЛЮБОВ ЯК КАЗКА


До нас прийшла любов так несподівано, як злива

І ми влюбились, і жили з тобою теж щасливо!

Була любов, як казка – бо її писали душі:

В саду кує кукушка й соловей співа на груші!

Коли ж у тебе смерть закрила очі, ніч – прийшла в мої…

…Ти ж більше вже не чуєш, як про нас співають солов’ї.

22. 08. 2018; 21:09.


ЗАКОН ПРИРОДИ


Чому покидають гніздо пташенята

І маму свою забувають котята, 

Не згадують рідних іще й лошенята?

Людині ніколи цього не пойняти…

Отак сиротіє рідненька хатина –

Коли її покидає дитина.

Бо Доля її у інше буття закидає

І там теж вона пізнає невідомі їй далі

Живе там щасливо – всі в неї збуваються мрії!

Жилося б ше краще, та душу терза ностальгія.

23. 08. 2018; 18:44.


СТАРІСТЬ – НЕ РАДІСТЬ


Чому-то мені лиш яскрава подобалась флора?

Тебе я узрів під трояндою коло забора –

Була ти сама, як троянда, але без шипів.

Я вмить підійшов – познайомивсь й пішли ми, до хати –

Ми враз полюбилися й стали уже і кохатись!

В нас Доля щаслива була й ми жили, як в раю –

Тоді й час спливав, як рік, в нашім любовнім гаю.

…Та стала пора і, як осінь, заглянула старість

Без спроса нам в очі, а старість, як кажуть, не радість –

Вже я відчуваю, що трішечки тіло отерпло.

На вулицю вийшли гулять ми. На вулиці тепло.

Нам холодно ж стало і ми потепліле вдяглися…

…Зігнувсь я і лисий вже став, як той явір без листя, 

Й хоч ти вже троянда без квітів і дуже колюча, 

Та ми проживали щасливо й живем ще співуче!

24. 08. 2018; 12:59.


МІНА БУТТЯ


Сучасне життя заміноване побутом нашим, 

Мов в полі, мінованім йдем ми в період війни.

Не відали ми в час Союза такої ще каші –

Вже ціни ростуть, як гриби, безробіття лякає, 

Роки промайнулі ми бачимо тільки у сни, 

І десь – за кордоном притулок в бутті ми шукаєм.

В прошедшім бутті ще такого не знали ми ада…

…Коли ж вже все це розмінує теперішня влада?

24. 08. 2018; 16:11.


ЛЮБОВІ ГАЧОК


Знайшов я тебе близь троянди, як щастя, свого гаманець –

І став я у Долі своїй, як любові її продавець!

Були ми в глибокім екстазі й, неначе п’яніли, в любові –

Жили, як у пазухі, в Бога й були ми щасливі обоє –

У нашім коханні була, ти троянда я був, як бузок, 

Бо Доля спіймала обох на чарівний любовний гачок!

24. 08. 2018; 19:21


ОКЕАН ЛЮБОВІ


Ми, як в океані небеснім, в любові обоє пливем

Й нас хвиля прибійна ласкає, як Доля тріумфна

Ми, як в океані буття відчайдушно живем

Я в нім поумнів, ти стаєш в нім, як дуже заумна

Ми хату будуємо в нім, як мурашки споруду –

Не хочем в житті ми пізнати буттєвого бруду.

24. 08. 2018; 22:38.


КОСМІЧНА ЛЮБОВ


Приходить із космоса все, як і наша любов нам прийшла –

Не ждана й не прошена й тихо у душі й серця увійшла.

Вона принесла нам: емоції – в душі, в серця – почуття –

Пішло в нас із нею, як ніби медової Долі життя –

Сіяє, як Сонечко, наша любов і нас гріє обох

У нашім любовному небі – така ж ця космічна любов!

25. 08. 2018; 11:57.


БАБИНЕ ЛІТО ЛЮБОВІ


Ще в нашім каміні кохання любов не згора, 

Але і до нас приближає осіння пора:

До нашої Долі торкнулося бабине літо –

Літа павутина і Сонце сія, та не гріє, і листя жовтіє…

…Та тільки у нашій любові не в’януть ще квіти –

Вона ще й сама, як те Сонечко в душах леліє!

25. 08. 2018; 12:43.


НЕ СПИТЬСЯ


Ми з Місяцем стали, як друзі неначе –

Гуляємо разом у нашім вишневім саду:

Він Зірку свою, як жариночку баче

А я із своєю, як джміль, про любов лиш – гуду!

Тривало життя і роки пробігали…

…Ми з Місяцем вечором горя зазнали:

Без Зірки, яка вже за обрієм неба померкла –

Не спиться. Лише позіхати став Місяць…

…Не спиться й мені – не находжу я місця, 

Бо Зірка моя теж у ранці померла.

25. 08. 2018; 17:47.




ЛЮБОВ – ДУХОВНА ІСТОТА

Любов – це моя найлюбиміша фахова праця і мрії, 

Бо так, як любов, почуттями духовно-ідейними віє!

Яка ж це любовна є сила, що нас закохала обох?

Ще точно не скаже ніхто, що за марево наша любов?

Про неї для нас у дубравах співають усі солов’ї…

Вона і любиму людину знаходить, бо духом є зряча…

…Її ж як духовну істоту ніхто ще не бачив, 

Та й фарби такої нема, щоб хоть намалювати її!

26. 08. 2018; 12:42.


ВОСКРЕШІННЯ


Було, як Ісус воскрешав вже померлу людину –

Він був, як чаклун, і творив чудеса щогодини!

Гуляєм під небом, в якому посіяв Бог зорі:

У нім з тятивою сам Місяць стоїть на дозорі!

Найменша зірчина – іскринка жива в нім зоріла…

…Та раптом ця зірочка в леті шаленім згоріла.

Де ж чудо, щоб ним, як людину, її воскресити?

Жаль – те, що згоріло не можна ще раз підпалити!

26. 08. 2018; 14:45.


ПЕТЛЯ РОЗЛУКИ


Хоч ти у відрядженні лиш із любов’ю своєю гуляєш, 

Бо зараз в розлуці: мені ти – то Зірка далека і сяєш;

Тоска, як розлуки петлю начепила на душу мою

І ти у відрядженні лиш із любов’ю своєю гуляєш, 

А я з солов’ями й любов’ю твоєю гуляю в гаю –

Про наше кохання сердечко мою їм розказує думу!

26. 08. 218; 17:59.


ПЕРЕБУДОВА ТРЬОХ ПАЛЬЦІВ


В державу прийшла незалежна судьба України:

Нові збудувались квартали, геть зникли руїни!

…Зайшовся правитель, що видумав перебудову, 

Яка і понині у варварство лине чудово –

Нам влада з трьох пальців з кишені фігуру підносе, 

Собі ж у кишені клейноди лиш пхне в нас під носом.

26. 08. 2018; 20:27.


ТОЖ НЕ ЛАМАЙТЕ ДОЛЮ


Так сталося в Долі моїй: я купався у морі:

Було це вечором – в небі світилися зорі, 

На березі я познайомився з бравою леді –

У неї влюбився і Долю свою в ній угледів!

Спочатку у нашім коханні були ми щасливі –

По нашому тілу любов розливалась, як злива, 

А далі накоїв біди я у вчинках своїх, 

Що в душах про нас перестали співать солов’ї.

Я б лікті кусав – провинися я, – так не дістану.

Невже у майбутнім, як зараз, ще олухом стану, 

І хто ж у такому нещасті мені допоможе?

…То ж дров наламав у житті, а спалить їх не можу.

27. 08. 2018; 17:13.


СЛОВНИК ЛИСТОПАДА


…І пише вже осінь словник листопада, 

А сад абрикосами спілими пахне.

Було найтепліше і небо блакитне…

…В саду перевиборів осінь зустріне і влада –

Говорить слух людям, шо влада аж чахне, –

Доспішно вже дбає людині жилося щоб ситно!

27. 08. 2018; 20:44.


ВІРАЖІ ЛЮБОВІ


Було це у полі, як за обрій сховався Ярило –

Любов прилетіла твоя, як пташинка, на крилах

І сіла вона на причілок моєї душі, 

Посиділа й знов полетіла творить віражі:

Мене враз накрила, немов одіялом любові –

Під ним почали ми займатись коханням обоє!

28. 08б 2018; 12:50.


ПОЧУТТЯ – ПИСЬМЕННИКИ ЛЮБОВІ


Співа соловей про любов, що прийшла до нас пізно

Й музичить кохання на струнах любові цю ж пісню

В саду. В нім ми браво гуляєм – щасливі обоє!

Й на вулиці неба гуляють зірки та ще місяць і ніч.

Було в нас кохання: воно в нас, як книга любові –

Її написали для нас почуття чарівні!

29. 08. 2018; 9:59.


ЛЮБОВ – ЦЕ ПСИХІЧНА ЕНЕРГЯ ТІЛА


Рішив я провірити докази вчених на ділі, 

Що є у людини психічна енергія в тілі, 

Що є й однойменні заряди, які лиш притягують тіло, 

І, взрівши дівчину я став заніматися ділом:

Мій зір, як стріла, полетів у її оченята тендітні, 

З яких вже назустріч моєї любові стріла мерехтіла!

І несла почуття однойменних зарядів магнітних…

Й коли підійшов я – вони, мов би квіти, розквітли

Й враз до мого почуття притяглися, як електро-магнітні –

З’явилась любов, як психічна енергія тіла!

29. 08. 208; 12:54.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Нові вірші (Вірші. главаи2. частина 3.) / Вірш | Василенко Андрій Антонович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Нові вірші (Вірші. глпва 2.) / Вірш | Василенко Андрій Антонович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Василенко Андрій Антонович.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Василенко Андрій Антонович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 3 | Знайдено: 16
Автор: Василенко Андрій Антонович
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Кодова Доля. Глава 2.;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;