04.09.2018 19:20
для всіх
173
    
  2 | 2  
 © Зав`ялова Валентина

Нічні мандри душ

Колись, в давнину, наші предки далекі вважали:

Вночі, коли темрява світ пеленою вкриває, 

До ранку стають уві сні безпорадними люди, 

Бо душі від них у захмарні краї відлітають.


В далеких світах між собою спілкуються душі:

Вони сперечаються, дружать, напевне кохають;

І статися може, назад вже душа не прилине –

Там війни бувають, хтось в січі кривавій загине…


Хоч кажуть, що «чисті», та їх поведінка хвилює:

Чого у далеких мандрівках душа намудрує?

Ну, добре, як подружка стрінеться, мама чи тато.

А може й хтось «чорний» у Ирїї душу спіткати!


Я знаю, що казка. У міфи давно вже не вірю, 

Та хочеться чомусь у серці плекати надію, 

Як ми у житті, наші душі в захмар’ї, мій милий, 

Разом назавжди. І велика в їх єдності сила.



м. Харків, 04.09.2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.09.2018 14:44  © ... => Серго Сокольник 

Дякую! "Сенсово" - це цікаво.

 10.09.2018 16:19  Серго Сокольник => © 

Сенсово, сподобалось)

 05.09.2018 08:40  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно вийшло! Майже античне звучання, мелодійне і мудре)))