05.09.2018 20:59
Без обмежень
28 views
Rating 5 | 2 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Осінь

Доню, глянь! Вже на порозі осінь

Хоча сонце шле свої привіти.

Вже джерельні стали вранці роси, 

Павутиною летить бабине літо.


Доню, чуєш! Як співає вечір!

Кришталем відлунює повітря!

Осінь подихом лоскоче мої плечі, 

Сипле золотом із власної палітри.


Доню, знаєш, осінь теж сумує, 

Плаче, схлипує і сиплеться сльотою.

Ні, дощем ні дня не замарнує, 

Просто хочеться на мить побуть собою.


Вір, рідненька, що дощі проходять, 

Що з хмарини завжди вийде сонце.

Щастя й радість тих в житті знаходять, 

Хто чекає й виглядає їх в віконце



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дітей

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Осінь / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Без назви / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо