Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
08.09.2018 16:02Вірш
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

Нові вірші

Вірші. Главаи2. Частина 3.
Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 08.09.2018 / 47419

МРІЙНА ДУМКА


Я видумать хочу тебе на толоці, 

Щоб ти, як ромашка сиділа й любов’ю цвіла

Й тебе, як вінком, окружляв я й улюблені хлопці, 

Щоб ти у бутті, як у казці, жила.

І щоб з хлопців вінка ти обрала мене, 

Й щоб нас притягнула любов, як тяжіння Земне, 

Й на шлюбній тачанці відвіз наш любовний пегас, 

Як голубів, що про любов лиш воркують, у Загс, 

І щоб по приїзду любов там пішла у танок, 

А я у любові, немов, як вінчальний вінок!

30. 08 2018; 09:46.


КИТИЦЯ ЖИТТЯ


Життя – це буття є китиця з різним в ній плодом

Й існують вони не залежно у різній лиш згоді

Ми теж як плоди доленосні рвемо виноград

Для ас це як свято неначе прийшли на парад!

І наша любов поруч зі стягом іде

Ми хочем в любові ще взяти багацько ідей –

Щоб в нашім житті звучало кожному слові:

Що я є, як корінь з лозою у нашій любові, 

В житті оберігом щоб був я й не зали ми зради, 

А ти, як солодка в нім китиця, що з винограда!

30. 08. 2018; 16:34


ХОЛОДНЕЧА


Бунтує живе все: тварини й рослини, бо дуже замерзли.

Лютує й Ярило, бо він їх зігріти не в змозі.

Усе у такій холоднечі, неначе, завмерло, 

Лиш хмара зі снігом стоїть на небеснім порозі –

Чекає, щоб впасти на Землю руйнуючим градом, 

А потім, як завжди, на небі скоритися Боговій ваді! .

30. 08. 2018; 20:18.


СЛОВА – ЦЕ ОСОБИСТІ ІСТОТИ


В людин слова – це є діти її, – розмовляють беззвучно!

І кожне словечко її – це особиста жива є істота

І має вона особисту теж мову, що діє лиш влучно!

У слові «дитина» – це мова зростання і рідних забота, 

І дбають для неї, щоб їхня турбота вела в майбуття!

У слові «любов» – це є мова кохання й її почуття, 

Є й слово «цілунок та інші душевно-сердечні розваги, 

Які підкорили усіх у бутті, як чаруючі маги!

31. 08. 2018; 13:15.


МАРТЕН ЖИТТЯ


Лежить комсомольський білет і партійний лежить, 

Як пам`ять про владу колишню й Радянський Союз…

…Нема піонерів, нема комсомольців, нема й комуністів, 

Лише олігархів партійне сектантство й нещастям сніжить, 

Хотять щоб співали лин їм солов’ї у клейнодові лузі

Щоб кільця й браслети носить золоті і й золотисте намисто.

Проснись, Україно, й духовний мартен побудуй, 

Щоб вітер добра на державу розкрадену дув

Щоб наше огидне буття у цім Світі навіки поліпшить

Щоб владу сучасну із златом її переплавить на іншу.

01.09.2018; 15:41.


ПОЕЗІЯ – ДУХОВНА ІСТОТА


Поезія, – що за прекрасна субстанція в Світі?

Багацько є визначень – що це чарами світе…

Поезія, – що це таке? Мо, ’ сучасна наука з’ясує?

Як думають вчені – вона, мов духовна істота існує

У атомах світла і в атомах духа.

Поезії атом матерія також духовна в ефірі

Й поезії атоми так як й всі інші літають в зефірі, 

Й так само в ефірі й поезії атоми плинуть!

Ми їх і не бачимо оком, й не чуємо вухом, 

І так, як й духовні вони у душу поета, мов, линуть!

І в ній трансформуються в думку смислову, 

А в думці уже трансформуються в слово!

01.09.2018; 15:41.


МОЯ УКРАХНА


З пісень начинається щедрих земель Україна, 

Й кінчається ними в полях колосистих країни –

Де жайвір у небі співає над пшеницею в полі, 

Де Долю людині кукушка кує на тополі

А нині чому, Україно, у тебе сплюндрована Доля? –

Не чути про тебе в садах тих пісень солов’їних, 

Існуєш тепер, як заброшена часом порожня стодола .

Це ж що? – немає пісень й нема України?

Та хоч я і бачу тебе в не просвітній ганебній імлі

Всерівно тебе я люблю, бо я виріс на рідній землі!

01.09. 2018; 22:44.


СЛОВА ЯК ЗЕРНА


Слова, як і зерна у віршах ростуть в поетичному полі, 

І кожне словечко росте і в своїй колоситься лиш долі...

…І я теж поезії поле з орав і в нім букви посіяв, 

Щоб виросли з них найвкусніші і ситні плоди словоносні, 

І щоб у поезії венах були, як в юдей кровоносні, 

І потім для створення образів я взяв їх й по віршах розвіяв…

01.09. 2018; 13:31.


КОРННЯ ЛЮБОВІ


Кохались – не спали. З тобою у саж наш зайшов на Зорі я

І чую, як в наше кохання вростає любові коріння.

Ми сіли під кроною груші і стали кохатись –

Я чую, як б’ються серця в унісон і став прислухатись:

Емоції в тілі мене, мов мурашки, лоскочуть, .

І тіло моє у твоє вселитися хоче.

Коріння, мов сік, в тіло, як в крону, свої почуття посилає

Воно вдвох з коханням у нашому тілі, як в кроні, гуляє.

Це був вихідний – ми прийшли вже додому і спать полягали обоє –

Я ж думаю, – без коріння, як крони нема то й кохання нема без любові.

01.09. 2018; 10:53.


ПОРІГ ЖИТТЯ


Ти в школі поріг, як один із життєвих порогів, 

Уже перейшла. Він в майбутнє покаже дорогу…

…В житті є високі пороги й існують низенькі, 

В бутті є пороги духовні й пороги фізичні.

Фізичні пороги: шкільні й олімпійські нам звичні.

Духовні – вони невидимі й чуттями вирують.

І той хто успішно в житті подолає буттєві пороги –

Перейде й життєвий поріг і зійде на щасливі дороги!

04. 09. 2018; 10:57.9



ТАРАСОВА ЕСТАФЕТА


Була Україна Тарасу Шевченко, як хата –

Вона для Тараса була, мов би мама і тато!

Оспівував він врожайні сади і поля.

І те, що у неї найкраща родюча земля!

Й клеймив він тавром ненажерства і панство і владу.

Й хресянству, як жити ішла лиш від нього порада!

Прислухавсь до нього народ – революція стала.

Пройшов час і знов боротьби естафета настала –

Всі війни старт брали, тепер олігарство стартує

Й до фінішу прийде тоді, як усе розграбує.

Та скільки ж терпіти? – Хай влада душею не кривде, 

А скаже коли ж це безчинство до фінішу прийде?

04.09. 2018; 14:08.


ІЗ ДИТСАДКА – В ШКОЛУ


В дитсад ти ходила – подруги були, 

В нім час протікав непомітно і ти визрівала –

Гуртом веселились, в розвагах – буяли.

Ти в нім беззаботно дитяче життя пізнавала…

…Та час той прийшов – в нім твій розум теж став визрівати –

Ти будеш віднині й школярне життя пізнавати.

І ти, попрощавшись з дитсадом у школу пішла.

І школа тебе урочисто, неначе на святі, зустріла, 

Й ти вперше у ній школярний поріг перейшла

І в перший рез в перший клас ти зайшла і за парту в нім сіла!

04.09. 2018; 11:32.


ДЗЕРКАЛО ІНФОРМАЦІЇ


В ефірі, як в дзеркалі, все зображається те, що є в Світі.

Ефір – це флюїд особистий уже доказала наука –

Він в атомнім виді, що в нім відображено все зберігає, 

Така у ефіра властивість в науковім описана звіті, 

Але як це все відбувається – ще невідома ця штука

І здібність таку що він має наука ще поки не знає, 

Але ще шукає і має вже гіпотетичну надію –

В ефірі космічний лише магнетизм цю виконує дію!

05. 09. 2018; 14:33.


ІЗ ШКОЛИ – У ВУЗ


Ти в ВУЗ поступити рішила, щоб космоса тайни узнати.

Й з космічного щоб Інтернета миттєво із ними нам спілкуватись –

Чи люди живуть там на інших планетах, чи є в них любов?

Чи нас, щоб почуть посила гуманоїд свій зов?

То ти з дитсадка переходила в школу середню навчатись

Тепер в інститут переходиш ази наукові вивчати

Щоб в аспірантуру у нім поступить й захистити свою дисертацію –

Й тоді для свого відкриття написать анотацію!

Й коли всі ази наукові пізнаєш будеш ти мати вже рацію

З ефіра про космос здобути потрібну тобі інформацію.

06.09. 2018; 11:40


ЗГАДКА


Згадалось, що я у рідненькім селі так давненько не був:

В нім, в нашім селянськім ліску, як в гаю, я стук дятела чув, 

Та чув, як співають в лісочку про наше село солов’ї.

Де в полі, як перекотиполе біжать кураї, 

Де в школу ходив – семирічну, щоб букви в абетці вивчати, 

Де вулиця лине селом і від школи бере свій початок, 

Де тато із мамою із лампача будували хатину, 

Де півень співа молоденьким курчатам, що сіли близь тина – згадав…

…Згадав – і, неначе, я знову у ріднім селі побував!

06. 09. 2018; 16:26.-


НА ГРАНЯХ ЖИТТЯ


Я рік, що прожив підсумую, щоб вийти на грані нові, 

І знов, перейшовши грані старі я за діло берусь…

Ітоги досягнень й невдач в обліковий журнал я завів

І я із любимою вдвох, не жаліючи сили труджусь.

Бадьорі ми ще і сердечко поки що ритмує без збою –

Кохаємось ми і у долі з любов’ю щасливі обоє.

Й співа соловей нам про те, шо живем ми іще на Землі!

…В кінцевій же пісні життя прокурличуть про нас журавлі.

06. 09. 2018; 22:37.


СНІГ ЖИТТЯ


Занесла у літо мої душі холоднечу зима

І потім у безвість пішла і там стала вже прахом сама –

Й літають в душі, як в ефірі, мов, з снігу життєві зернинки…

Мої почуття сповіщають душевну тривогу:

Що доля життя розтає вже, неначе зимові сніжинки, 

А сніг замітає потроху мою життєдайну дорогу.

07. 09. 2018; 12:16.



ДВЕРІ ЛЮБОВІ


Ми вдвох загораєм на пляжі й любуємось нашим загаром.

Для мене ти квітка весняна і пахнеш нектаром.

Як лебідь з лебідкою плаваєм вдвох ми у нашім коханні –

Злилися любов’ю у нас почуття, як вода в океані.

Для іншої ж жінки мої почуття під замочком закриті, 

Бо двері моєї любові лиш тільки для тебе відкриті!

07.09. 2018; 15:53


НА ОРБІТАХ ФАНТАСТИКИ


Я вже повернув на далекі орбіти своїх романтичних думок, 

Й лечу я на крилах своєї фантазії й бачу суть думки своєї –

Лечу дньом і в ніч і я бачу у мріях своїх серебристих зірок, 

Які вже мене зустрічають й на них гуманоїд вивчає суть думки моєї, 

А сутність така: чи є в них і духовне життя, чи спілкуються з мертвими душі?

Якщо є й душі спілкуються з мертвими – й я спілкуватись теж буду, бо мушу.

07.09. 2018; 20:27.

У ЧОВНИКУ ХВИЛІ


На пляжі: коли ж загораєм – сипляться жарти, як зерна словесні;

Коли ж вже купаємось й плаваєм – руки працюють, як весла.

Вже вечір: водичка, як дзеркало – Місяць і Зорька купається, –

Здавалось, що Місяць до неї, як я, теж уже залицяється.

Ми вишли з парома на берег й освідчився я незнайомці своїй

В коханні, що вже від тепер до безтями люблю я її.

08.09 2018; 11:56.

ВАГОННА ЛЮБОВ


В вагоні вони познайомились, влюбились – повів він її

До себе. Розказала вона про невдалі стосунки свої

З чоловіком. І він зрозумів – чоловік не любив, –

Бо часто він зраджував їй, безпідставно ще й бив…

…Вони покохались востаннє, відчувши солодку лиш втому –

З цілунком – її провів на перон й посалив у вагон, –

І, мов на колесах любові вона покотила додому, 

А руки його, мов би рейки любові, махали вдогон!

09. 09.2018; 19:10.


ПЕРША ЛЮБОВ


Перша любов, як чаруюча музика, грає

Пісню по нотах мого почуття у душі, 

А серце з любов’ю дуетом співає –

Хоч ми до цього з тобою були, як чужі, 

Та ми по дорозі років, як ніколи, йдемо в майбуття, 

А музика грає по нотах цих же про щасливе життя!

09.09.2018; 21:57.


ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ?


Чи що це, чи хто це – любов? Хто з’ясує питання таке?

Чи це чоловіче й жіноче чаклунство магнітно-липке?

Чи мо, ’це жар-птиця, яку ще нікому спіймать не вдалося?

Чи вітер, догнати який ще нікому не довелося?

Чи зерна кохання, які проростають любов’ю уже?

І хто ці зернята посіє – той щастя з любов’ю пожне!

10.09.2018; 18:21.


ГРУЗ ЗИМИ

Як злюча звірина зайшла в ліс зима –

Без листя осталася крона сама, –

Його із собою вже вітер уніс, 

Бо хоче у себе спалить на вогні…

…І згорбилась ліса оголена спина

Під грузом зими, як в людини.

11.09.2018; 07:08.


ГОРІХ ЛЮБОВІ


Любов – це таємне створіння природи, –

Її не побачиш, її не почуєш, 

Вона у житті невидимка від рода

І вічно у кожній людині існує.

Любов – це, немов, таємниця Зорі

Любов – це, немов, невидимий горіх…

…Та як невидимий горіх розкусити, 

Щоб істину в ньому людині відкрити?

11.09.2018; 10:49.

23.09.2018 Поезії / Вірш
Нові вірші (Вірші.) / Вірш | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 29.08.2018 Поезії / Вірш
Нові вірші (Вірші. гоава 2. частина 2.) / Вірш | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
24.09.2018 © Іван Петришин / Переспів
Чой Донґ-гоу "Краплі дощу 1" (Корейська Поезія)
23.09.2018 © Панін Олександр Миколайович / Жартівливий вірш
Дві Ведмедиці
23.09.2018 © Савчук Віталій Володимирович / Ліричний вірш
І хай би йшли дощі...
23.09.2018 © Добродій Ольга Іванівна / Вірш
Політ
22.09.2018 © Лана / Вірш
Осінь
Кодова Доля. Глава 2.
28.07.2018
Кодована Доля (Глава 2. Частина 1.)
19.08.2018
Нові вірші (Вірші. Глпва 2.)
08.09.2018
Нові вірші (Вірші. Главаи2. Частина 3.)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 16  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.09.2018 © Суворий
Закарпатська криза: Гітлєр проти передачі всього Закарпаття мадярам, Польща - за (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Завершення Судетської кризи: чехи підкорились Гітлеру, нова війна питання часу (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Напад польських військових на українські села Стримба та Кабарівці (серпень 1938)
08.09.2018 © Суворий
Радянською Україною ширяться повстання і заворушення (жовтень 1938)
07.09.2018 © Суворий
Конфлікт довкола Закарпаття: чехи дають автономію, мадяри домагаються анексії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
22.09.2018 © Лана
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
28.09.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
11.07.2013 © Тетяна Чорновіл
07.02.2018 © Панін Олександр Миколайович
06.08.2011 © Олександр Новіков
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди