13.09.2018 12:18
Без обмежень
29 views
Rating 5 | 4 users
 © Костенюк

Ми кажемо не што́ми, а шторми́

Мы говорим не "штормы", а "шторма" - Слова выходят коротки и смачны В.С. Высоцкий

Ми кажемо не «што́рми», а «шторми́» –

слова звучать, як поклик допомоги:

«вітри́» не «ві́три» збурюють уми, 

з під палуб викорчовуючи щогли.


Ми на прикмети вже наклали вето –

ми віримо компа́сам білих крил.

Пружні й могутні м`язи вітру вперто

вже випнулись під шкірою вітрил.


На чашах Ваг між зоряних світів

старий Нептун вже зважив долі наші

і зграя гончаків, чи Гончих псів, 

нас завиваючи, жене до Чаші.


Ми – привид легендарного корвета, 

гойдаємося під сузір’ям Ваг, 

мов на нагострених вітрів багнетах

вітрила наші рвуться на очах.


По курсу видно обрис корабля, 

що йшов сюди, де грізно шторм лютує.

Дивіться – он вісить пуста петля

на реї, по повішеним сумує.


З ним Провидіння поступило круто:

там вічний штиль і зупинився час –

попутний вітер – наче біс попутав –

їх загубив, хоч рве вітрила в нас.


Здається нам, що чуємо ми спів –

звабливий поклик рідної оселі…

Не спрага слави, перемог, призів

нас кидає крізь піну хвиль на скелі.


Відчути те, чого не відав зроду –

всім тілом пити це буремний вир!..

Хто в океані баче тільки воду –

той на землі не помічає гір.


Співай нам, буря, злі пісні у вуха, 

під череп проникай думками хвиль

в зірковій зливі втомленого духа

тамуй землі та моря вічний біль.


1976 © Володимир Висоцький

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Переспів, Для дорослих, Про вітер

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Монолог ганчіркової ляльки / Переспів | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Відбите світло / Вірш | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.09.2018 06:39  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий досконалий вірш. Справді, іноді наголос чи то вимова з іншим акцентом може змінити відтінок і суть слів. 

 14.09.2018 20:34  Лора Вчерашнюк => © 

Сильний твір)))) Гарний переклад)))) Дякую)))) 

 13.09.2018 14:45  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, пане Олександре. 

 13.09.2018 14:26  Панін Олександр Мико... => © 

Досконалий переклад. 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо