13.09.2018 12:18
для всіх
173
    
  4 | 4  
 © Анатолій Костенюк

Ми кажемо не што́ми, а шторми́

Ми кажемо не што́ми,  а шторми́
Мы говорим не "штормы", а "шторма" -

Слова выходят коротки и смачны
В.С. Высоцкий

Ми кажемо не «што́рми», а «шторми́» –

слова звучать, як поклик допомоги:

«вітри́» не «ві́три» збурюють уми, 

з під палуб викорчовуючи щогли.


Ми на прикмети вже наклали вето –

ми віримо компа́сам білих крил.

Пружні й могутні м`язи вітру вперто

вже випнулись під шкірою вітрил.


На чашах Ваг між зоряних світів

старий Нептун вже зважив долі наші

і зграя гончаків, чи Гончих псів, 

нас завиваючи, жене до Чаші.


Ми – привид легендарного корвета, 

гойдаємося під сузір’ям Ваг, 

мов на нагострених вітрів багнетах

вітрила наші рвуться на очах.


По курсу видно обрис корабля, 

що йшов сюди, де грізно шторм лютує.

Дивіться – он вісить пуста петля

на реї, по повішеним сумує.


З ним Провидіння поступило круто:

там вічний штиль і зупинився час –

попутний вітер – наче біс попутав –

їх загубив, хоч рве вітрила в нас.


Здається нам, що чуємо ми спів –

звабливий поклик рідної оселі…

Не спрага слави, перемог, призів

нас кидає крізь піну хвиль на скелі.


Відчути те, чого не відав зроду –

всім тілом пити це буремний вир!..

Хто в океані баче тільки воду –

той на землі не помічає гір.


Співай нам, буря, злі пісні у вуха, 

під череп проникай думками хвиль

в зірковій зливі втомленого духа

тамуй землі та моря вічний біль.


1976 © Володимир Висоцький

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.09.2018 06:39  Тетяна Чорновіл => Костенюк 

Чудовий досконалий вірш. Справді, іноді наголос чи то вимова з іншим акцентом може змінити відтінок і суть слів.

 14.09.2018 20:34  Лора Вчерашнюк => Костенюк 

Сильний твір)))) Гарний переклад)))) Дякую))))

 13.09.2018 14:26  Панін Олександр Миколайович... => Костенюк 

Досконалий переклад.