13.09.2018 16:00
Без обмежень
19 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Стежка

Закрила двері… йду, не обертаюся, 

Хоч важкий, дуже важкий перший крок

Зрадливо за минуле у думках чіпляюся, 

Страшить дорога через терни до зірок.


Та й чи зірки чекають в кінці шляху?

А, може, це дорога в нікуди?

Обрізати чи можна крила птаху?

Чи можна зупинити поїзди?


У кожної душі свої глибини, 

І висота у кожного своя.

Складаю з щабелів свою драбину, 

Дістати неба, де моя зоря.


Закриті двері… хоч мала шпаринка

Запрошує вернутися назад.

Та попід ноги стелиться стежинка, 

Вже нова пишеться зі ста моїх балад.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Мій народе!!! / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Осінь / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.09.2018 10:37  Ольга Білицька => © 

Красиво! 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо