19.09.2018 01:08
для всіх
316
    
  7 | 8  
 © Григорій Кравцов

Нене, живи!

з рубрики / циклу «Соціалка»

Тепло мина, потроху насуває осінь,

А потім знов по осені зима

Вже павутиння плутається у волоссі

Ось ми ще є, і раптом вже нема


Ми розчиняємося, в`янемо, зникаєм

Зсихаємось як листя, як трава

Самих себе цураємось, тікаєм

Усе довкола нас пусті слова


Щезає віра, сила і натхнення

Апатія ковтає нас цілком

Ми ледве човгаєм немов старенька неня

Відштовхуючись від землі кривим ціпком


І як зарадити їй босій і безсилій?!

Як їй довести що вона іще жива?!

І хоч на голові уже з`явився іній

Якщо ми є, то й ти ще молода!


Я молодий, хоч скроні вже сіріють

Мені не холодно, тільки душа тремтить

І лиш твої обійми нас зігріють,

Лише з тобою добре кожну мить.



Місто Вишневе, 23 вересня 2012 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.09.2018 08:21  Тетяна Белімова => © 

Хороші слова, зворушливі і щирі!