19.09.2018 01:08
Без обмежень
130 views
Rating 5 | 6 users
 © Григорій Кравцов

Нене, живи!

Тепло мина, потроху насуває осінь, 

А потім знов по осені зима

Вже павутиння плутається у волоссі

Ось ми ще є, і раптом вже нема


Ми розчиняємося, в`янемо, зникаєм

Зсихаємось як листя, як трава

Самих себе цураємось, тікаєм

Усе довкола нас пусті слова


Щезає віра, сила і натхнення

Апатія ковтає нас цілком

Ми ледве човгаєм немов старенька неня

Відштовхуючись від землі кривим ціпком


І як зарадити їй босій і безсилій?!

Як їй довести що вона іще жива?!

І хоч на голові уже з`явився іній

Якщо ми є, то й ти ще молода!


Я молодий, хоч скроні вже сіріють

Мені не холодно, тільки душа тремтить

І лиш твої обійми нас зігріють, 

Лише з тобою добре кожну мить.

Місто Вишневе 23 вересня 2012 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Патріотичний вірш, Про Батьківщину, Про життя і смерть, Про війну

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зимова сплячка / Філософський вірш | Григорій Кравцов». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Григорій Кравцов.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.09.2018 08:21  Тетяна Ільніцька => © 

Хороші слова, зворушливі і щирі! 

Публікації автора Григорій Кравцов

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо