Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.09.2018 11:43Вірш
 
Рейтинг: 5 | 1 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

Нові вірші

Вірші.

Глава 2. Частиа 4

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 23.09.2018 / 47511

ДІЇ ЗИМИ


Замерзла вода у водоймищах – Землю не гріє Ярило.

Заметами сніга зима доленосні шляхи перекрила –

У лісі на кронах гілки нагинає наліплений сніг;

Дерева, якісь мовчазні, мов лежать в літаргічеськім сні;

Не чуть солов’я – він немов на зимових канікулах спить;

А, як він проснеться то від цих канікулів серце щемить;

Й кукушка людині роки не пророчить – її мов нема.

А мо’, під заметами в лісі померла уже і сама;

Вже красить й у нас із тобою виски снігова сивина, 

Та п’єм ми із келиха нашу любов, мов би келих вина!

12.09.2018; 19604.


ПІДКАЗКА ВИЩОГО РОЗУМА


Чим тільки в житті не хворів я – і серцем; і шлунком;

Легенями, – хворий я був й інші болячки бували…

Поезія лиш і надія були порятунком!

Й мені мов би Вищого Розума думи слова підказали

Щоб я всі хвороби зібрав й перетер їх на порох добра.

І мрії мої у цім напрямку діяти стали –

Я бомбу добра став робити з надійної сталі

Й цю бомбу ним начинив й зірвав всі хвороби у прах, 

Лишивши добро лиш всім людям у білому Світі, 

Щоб люди щоденно сіяли, як Сонце, як квіти!

13.09.2018; 17:54.


ВСІ СЛОВА – УСІ РІЗНІ


Не тільки людині виски зборознили роки –

Вони і Вселеній також зборознили виски!

В цих словах «Виски зборознили роки»

Були слова і «легенький» і «дуже важкий».

«Легенький» – це слово хороше і значить добро, 

А «дуже важкі» – нехороші і зачать лиш зло.

Слова є й такі «Вищий Розум, що Богом його називають

Слова ці створили Вселену й людину створили

Слова ці створились із атомів розуму – вчені їх знають!

Й шляхом еволюції Вищий цей Розум вони народили

Та інших істот: і повзучих й пливучих і тих, що літають

Й слова життєдайної Долі усі щасливі шляхи розпізнають

Слова ці створилися з атомів розуму й вже існують давно –

Вони життєдайної Долі людини мають родюче зерно!

14.09.2014; 19:21.



ДВІ ХМАРИНКИ


Дивлюсь я у небо блакитне – ледь помітна

Хмаринка, мов, сива пливе на астральний кінець, 

Лишає дерева – махає їй гілка тендітна, 

Одівши із фруктів й зеленого листя вінець!

Дивлюсь я на тебе, кохана, моя ти трембітка

І бачу любов-невидимка, як сива хмаринка

Пливе теж у небі кохання, неначе лебідка!

…Отак у Вселеній дві різні хмаринки живуть

І кожна із них на фініш життєвий пливуть!

17. 08. 2018; 11:54.


ФОНАРИК ЛЮБОВІ


В квартирі ми вдвох сидимо і святкуєм із чаєм

І Новий Рік близь ялинки, як свято стрічаєм!

Ліхтарики сині й червоні на ній, мов зорять

І дощик, і вата, як сніг, це – її теж наряд!

І в нашій душі вже пахтить любові іскринка, 

А в тебе з очей бірюзових, неначе з ялинки, 

Ліхтарик любові освітлює наше буття!

Я в нім, як в любові-чаклунці тобою став марить…

…й куди б не ходив я вночі по дорогах життя –

Освітлював скрізь їх твоєї любові ліхтарик!

18.09 2018; 13:58.


НЕЙТРИНО ЛЮБОВІ


Вселену лиш Розум цей Вищий уміло створив –

Існує матерія в нім і фізична й духовна.

Фізична це – видна. Наприклад це ті ж явори.

В духовній матерії лиш ментальна верховна –

Це розума думка, що неначе нейтрино літає, 

Це й наша любов – теж із атомів в душах витає!

Є зрима матерія, можна її і почути –

І з нею удвох задоволено в мріях побути!

Це пташка Він небо і крила дав, швидкість – обмежив

Людині дав Землю і думці дав швидкість нейтрино.

Цей Розум створив все, щоб кожен належне отримав!

А може любов, як і думка існує безмежно, 

Неначе й вона теж нейтринне є атомне тіло, 

І, ніби нейтрино, із космоса нам прилетіла?!

19.09.2018; 8:00.




ВЛАДА ЛЮБОВІ


Ніхто вже не любить мене, бо негативну маю я ваду, 

Бо на поведінку свою не звертаю ніколи увагу.

Ніхто не кохає мене, бо часто усяким хвораю:

Болить то печінка, чи то від інфаркта я вже помираю;

Чи дуже нап’юся і потім варнякаю тоже;

То як я спілкуюсь – моя поведінка негожа…

Й коли ж вже прийдеш до мене, любов, як чаруюча влада, 

Й потушиш в мені навіки вогонь негативної вади?!

Та ось вже прийшла і любов чародійно-розумна –

І з першого погляда ми полюбились безумно!

Спочатку любов ця мене узяла лише на поруки, 

А потім в лещата кохання й мої вже затиснула руки –

І став я і тише води, і ще нижче трави –

Злякався любовного вістря її булави!

Й зажили ми щасливо у нашім щоденнім бутті, 

Бо є в нас любоно-лікуюча влада в житті!

19.09.2018; 17:11.


СКЕЛЯ ЛЮБОВІ


Живе у людині велика й міцна, мов би скеля любові –

Ця скеля любові духовна тому і не зрима «ніщо» є вона.

«Ніщо» поріднилось з душею, із серцем ритмує без збоїв!

Щаслива вона, почуттями буяє – живе, як квітуча весна!

…Роки пропливають! Цю скелю любові ніхто й нізащо і не зрушить –

Так дума людина! Але промайнули щасливі роки –

І хтось її розвалив… Де ж взяти силу і зір отакий, 

Щоб скелю оцю невидиму, а тобто «ніщо» так успішно розрушить?!

20.09.2018; 16:58.


ВЕСНА ЛЮБОВІ


Проснулася брунька і світло-зелені розплющила очі

І теплий вітрець про любов їй на вушко тихенько шепоче!

І пролісок голубоокий теж зирка на ряску багряну!

Проснулося й Сонце й шле їм проміння рум’яне…

Проснулись і ми. Я – мов пролісок твій. Ти – мов ряска моя!

Ти пісеньку стала співати – твій голос дзвінкіш солов’я!

Ця пісня про наше кохання в садочку веснянім гула, 

А наша любов брунькувалась, неначе весна в ній була!

20.09.2018; 20:11.


ОСІНЬ ЛЮБОВІ


Забрели ми в гай із тобою – у нім соловейко співає, –

Під дубом ми стали близь нього й за осінню вже наблюдаєм:

Як осінь прийшла і обов’язки в літа забрала свої, 

Й збирається з листя, ковром мов, втеплити сади і гаї;

Як вітер став з дерева сиве листя здувати, 

Щоб осені з нього коври для тепла вже зіткати;

Як осінь до нас підійшла і ходу чарівну зупинила –

І в нас, і в любові виски сивиною и вже теж чепурила!

21.09.2018; 17:47.


МУЖАННЯ ЮНОСТІ


Я слухав, як тато розказував казку мені –

У ній говорилось про дуже хоробру людину, –

Мій дух підіймався і я щохвилини мужнів!

Вона і з тигром, і з вовком на поєдинок ходила

Й завжди переможцем у бійках із ними була!

І слава про храбрість його по всіх селах гула...

…І де б не бував я в місцях небезпечних один –

Безпечно в місцях цих я завжди хоробрим ходив, 

І мужність у мене завжди, мов би квітка цвіла, 

Бо татова казка про мужність зі мною була!

21.09.2018; 22:10.


ЖИТТЯ НОСТРАДАМУСА


Великий пророк Нострадамус і лікарем був

Й лікуючи хворих чумою по нашій Землі мандрував –

І в цьому щоденнім блуканні у нім пробудився пророчий дар!

В Італії, від інквізиції, скришись цей дар він відчув

Й Мішель по бажанню лиш Вищого Розума вже став його володар!

І дії резервного мозка й штучний розум він теж відчував

Йому він з ефіра майбутні приносив події

І він обраховував й точно вичислював кожну подію...

Та все ж, що не прийдуть події його не залишили мрії

Хотілось йому, щоб в майбутнім відбулася його надія, 

Щоб двоє синочків й дружина Ганна Гемел не знали біди, 

Щоб третьої в Світі не знати війн, щоб щасливо жили всі завжди!

22.09.2018; 13:18.


МИРНИЙ МАЙДАН


Іде в Україні від нині занепад рясний, 

Бо владою правлять тепер Януковичі всякі ці

Й так буде аж поки за руль цей не візьмуться ленінці –

Червоні, як кров, і пахучі, як квіти весни!

Уже й підприємства усякі закриватися стали –

І ціни ростуть й безробіття в людей вже настало…

…Прийшла вже пора повиходити всім на Майдан –

В бутті, щоб вже мирно змінилась життєва хода!

22.09.2018; 18:46.


СТЕЖКА ЖИТТЯ


Я йшов, як був підлітком через степ в інше село –

Мене, мов би вітром, по стежці туди несло!

А юність моя по стежині пізнання у школу водила

І в школі у мене росли пізнавальні вже крила!

Й по стежці науки пішов в інститут я, щоб вченим вже стати –

В науку мені відчинила дверцята сама Альма мати!

Й зробив відкриття я, бо стежка науки мене привела

На саму вершину пізнання і мрії науки дала!

22.09.2018; 21:43.


НЕВЖЕ?


У мене в Донецьку племінник живе –

До нього дзвоню я, мені ж він дзвонити не може, 

Бо в них відключили мобільний зв’язок їх вельможі, 

Ця їх поведінка хапає мене за живе

Невже знов у владу прийшли лише Януковичі?

Й лиш соплі, як слину, продажні за гроші жують

Й у владі сидять, мов би меблі, й немов, як сичі, 

Й ведуть Україну не в рай, а у пекло ведуть…

Невже ж у владі зібрались одні Януковичі

Й, неначе, як меблі стоять і немов, як сичі???

23.09.2018; 11:24.

02.10.2018 Поезії / Вірш
Нові вірші (Вірші. глава 2 .) / Вірш | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 08.09.2018 Поезії / Вірш
Нові вірші (Вірші. главаи2. частина 3.) / Вірш | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Найновіше
18.10.2018 © Добродій Ольга Іванівна / Вірш
Опало листя
18.10.2018 © Костенюк / Переспів
Не буди ти її на зорі (романс)
17.10.2018 © Вікторія Івченко / Філософський вірш
Чорнобиль – точка відліку
17.10.2018 © Панін Олександр Миколайович / Жартівливий вірш
Шайтан і Мед
17.10.2018 © Зав`ялова Валентина / Гумористичний вірш
"Мандрівник"
Кодова Доля. Глава 2.
28.07.2018
Кодована Доля (Глава 2. Частина 1.)
29.08.2018
Нові вірші (Вірші. Гоава 2. Частина 2.)
23.09.2018
Нові вірші (Вірші.)
09.10.2018
Нові вірші (Вірші. Глава 2.)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1
Переглядів: 17  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
18.10.2018 © Суворий
Ршення по Закарпаттю: Ужгород відходить мадярам, нова назва - Закарпатська Україна (листопад 1938)
13.10.2018 © Суворий
Пацифікація Галичини: польська армія руйнує українські села, катує та арештовує (жовтень 1938)
11.10.2018 © Суворий
Європа після Судет: Німеччина активізує зовнішню політику та шпигунство (жовтень 1938)
10.10.2018 © Суворий
Радянська Україна: арешт маршала Блюхера, повстання та чистки в червоній армії (жовтень 1938)
09.10.2018 © Суворий
Закарпатська криза: долю Закарпаття передано в руки Німеччини та Італії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
28.09.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
03.05.2011 © Наталі
26.09.2011 © Колядко Оксана Валеріївна
13.02.2011 © Катрін Поль
04.06.2009 © Алена Гапонюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди