Не маю звички обіцяти.
Навіщо слово закувати в ґрати?
Нащо себе зав`язувати словом,
Де справжній доказ того,
Що я не стану обіцяти знову?
Чи ти повіриш в мої обіцянки,
Якщо їх не злічити до останку?
Чи ти повіриш знову в моє слово,
Коли не має сенсу мова?
Це лиш слова.
Не вір їм ти.
Не вірю й я.
Не маю звички обіцяти.
Не хочу я засновником ставати
Брехні нового дня.
Не хочу щось аби казати.
Не хочу марно витрачати
те,
Що й так втрачає значимість свою.

Слова стають несправжніми.
Їх значимість дорівнює нулю.

2011

Рейтинг: Оцінка публікації Чудово Добре Посередньо Погано Ніяк

Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0) Переглядів: 174  Коментарів: 3 Тематика: Вірші, сучасність, життя, дефіцит, вагомість

14.05.2011 © Баккал Надія Вакцина Мені було введено вакцину нового Сучасного слова. Для того, щоб я не втратила Функцію дихання. Чи надовго її вистачить? Невідомо...... >>> 14.05.2011 © Баккал Надія Курячі планети