05.10.2018 14:19
Без обмежень
87 views
Rating 5 | 4 users
 © Таїсія

Пройдешнє

Про осінь

Осінь в душу її зазирає, Птахом сірим вночі заліта…

Плаче втомлене серце жіноче, 

Мить збудила пройдешнє вночі…

Теплий спомин даремно лоскоче, 

Бо не дітись ніде від плачів.


Осінь в душу її зазирає, 

Птахом сірим вночі заліта…

Все минуле уже догорає, -

Лиш у пам’яті очі й вуста.


Ті медові цілунки гарячі, 

Наче жар, розсипались вночі.

І невже він не чув і не бачив, 

Як страждала на дужім плечі?...


Бо хотіла і вірити, й знати, 

Що – кохана, єдина, одна!

Та нащо вже тепер нарікати?

Така доля жіноча, складна…


За вікном ніч дощами хлюпоче, 

І шумить, мов старі комиші.

Плаче втомлене серце жіноче, 

І сльозину ховає в душі…

м. Ромни 05.10.2018



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Ліричний вірш, Для дорослих (18+), Про осінь

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Рання весна / Ліричний вірш | Таїсія». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Таїсія.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.10.2018 17:23  Лора Вчерашнюк => © 

дуже чуттєво!!! Та...втомлене живе серце, на щастя, вміє кохати знову і знову)))) Дякую)))) 

 05.10.2018 14:29  Каранда Галина => © 

гарно 

Публікації автора Таїсія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо