07.10.2018 14:38
Без обмежень
34 views
Rating 5 | 1 users
 © Марянич Михайло Миколайович

Прокляття

Люблю весну… Але надворі осінь,  

Туга моя врочиста й золота 

І мудрість, що вплітає в сиву косу 

Мої бездарно прожиті літа 

Мої наївні й щирі намагання 

І мрії, що злітали до небес 

Те щастя, що від першого кохання 

Й чекання надзвичайності, чудес 

Мої слова, що сповнені довіри 

Мою наївну віру у людей 

Розчарування, що не знають міри 

І розпач вшитий в ямб, або хорей…  

Я мертвий нині, ви мене убили 

Я вірю в те, що підлість і брехня 

Лиш тільки це у світі має силу 

А інше все наївна маячня.  

Як вірш оцей закінчити не знаю 

Про що писати? Та і сенс який?  

Я вас наразі, люди, проклинаю …  

Я проклинаю вас і мертвий, і живий… 

М. Одеса 7.10.2018 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ранок / Вірш | Марянич Михайло Миколайович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вирій / Вірш | Марянич Михайло Миколайович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Марянич Михайло Миколайович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.10.2018 12:27  © ... => Каранда Галина 

От що правда, то правда))) 

 11.10.2018 21:52  Каранда Галина => © 

Натрапила)
Дарую для настрою:
"Обычно, чем дольше человек думает, тем к более неутешительным выводам он приходит. Что является бесспорным свидетельством вреда, наносимом размышлениями." 

 10.10.2018 14:14  Каранда Галина => © 

дивна позиція.
це називається "згорів сарай - гори і хата" 

 10.10.2018 12:19  © ... => Каранда Галина 

Негативу навколо мене і так вдосталь, тому кількість його вже немає значення) 

 08.10.2018 15:50  Каранда Галина => © 

в моєму розумінні це множити і притягувати до себе негатив. 

 08.10.2018 14:47  © ... => Каранда Галина 

Гріх - поняття відносне. Це по суті обмеження, які людина сама для себе визначила. Я не впевнений, що проклинати себе - погано. Точніше це погано в сенсі - неприємно, але коли заслужив, то маю отримати.) 

 08.10.2018 13:15  Каранда Галина => © 

от цього я не прочитала....
до речі, це теж гріх - себе проклинати... 

 08.10.2018 13:11  © ... 

В першу чергу я прокляв себе, бо я теж людина, тому не ображайтесь) 

 07.10.2018 20:11  Каранда Галина => КАЛЛИСТРАТ 

Та чого там!) Підбирайте!) Я вашу Музу не боюся!) 

 07.10.2018 19:07  КАЛЛИСТРАТ => Каранда Галина 

Пани Галина! Да с поэтами это бывает, вот неохота мне донимать вас некоей Музой, а то бы я там подобрал правильный ответ для этого случая))) 

 07.10.2018 18:22  Каранда Галина => КАЛЛИСТРАТ 

Вірш написаний гарно, бо автор давно вже вміє писати гарно і відчуває слово.
Тим більше такі слова з його вуст мене ображають. Ну нафіга мені на рівному місці прокльони читати? Я ж теж входжу у множину усіх людей, тому це й в мою адресу теж. Я особисто наче нічого поганого автору не зробила. І хоч зараз мало читаю тут, його читаю кожну публікацію, бо таки цікаво.
Я адекватно все сприймаю і розумію, що нічого такого поганого до мене автор не мав на увазі, але дійсно дуже негативне закінчення. З такими словами треба дуже обережно. Особливо поетам. 

 07.10.2018 17:31  КАЛЛИСТРАТ => © 

Проклятие проклятием, но стих написан хорошо, я даже, почему-то вспомнил Иеронима Босха (?) 

 07.10.2018 14:54  Каранда Галина => © 

Опочки.... ну і за що це ви нас отак? Як мішком по голові... 

Публікації автора Марянич Михайло Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо