09.10.2018 19:38
для всіх
82
    
  - | -  
 © Василенко Андрій Антонович

Нові вірші

Вірші. Глава 2.

Частина 6



ЗГАДКА ПРО МАМИНЕ СЕЛО


Де мама жила я уперше відкрив на Світ білий свої оченята –

Було це село під горою вблизі величезного ліса!

А після уроків – у ліс, – в нім портфель на сучочок повісив

І потім став рвати гриби і горіхи й кататись з гори на санчатах!

В нім жив до війни сорок п’ятого рока

І в школу ходив, а в бабусі учив я уроки.

Та сталося так, що матуся вернулась в ріднесеньку хату її

І в ній захворіла – їй пісню співали немов неживі солов’ї…

…І мариться й сниться мені, що ти в небі, як зірка сіяєш –

Й неначе в космічному лісі горіхи життя ти лузаєш!

02.10. 2018; 20:33.


ЛЮБИМА ЗГАДКА


Жили ми з тобою, неначе в раю, а тепер я живу, як в пустині

І тільки тебе кароока й любима щоденно я згадую нині!

Було – під трояндою ми вдвох на сиділи на лаві й розмову вели –

Про нашу любов і кохання й про наше щоденне буття, 

А потім ішли в огород і пололи буряк – ми щасливі були!

Та вже закодована Доля прийшла і тебе залишило життя…

…Уже аж шість років ти в небі живеш – я ж без тебе й один проживу, –

Бо у мрійливій щоденній уяві я бачу тебе, як живу!

03.10.2018: 11:11.


ЗЕРНО ЕВОЛЮЦІЇ


В полях засівається різне зерно: і жито й пшениця й овес.

На жаль в сорок п’ятому році поля засівалися іншим зерном:

Снарядами, й бомбами, й мінами та ше і осколками, 

А танками замість комбайнів врожай сатаною збирався увесь.

На кожне зерно, щоб засіяти поле був свій агроном.

Снарядами й бомбами сіялось не регулярно – наскоком…

Й іде еволюція людства в занепад на нашій планеті Земля

І йде у занепад – у варварство йде колгоспна святиня – земля.

В стражданнях уже занепала і вся Україна, 

Бо Всесвіт вже нині живе у духовних руїнах.

04.10.2018; 8615.


ПРОМІНЬ ЛЮБОВІ


У нас почуття, мов би сонячний промін, любов’ю нас гріють –

І нас із тобою у нашій любові святково леліють!

Цей промінь любові, немов вітамінами, кров насищає –

Неначе він в нашому тілі любовне кохання вінчає!

Стоїм ми в малині з тобою – життя, мов малина, смачне –

І радує доля у нашім бутті тебе і мене!

05.10.2018; 08:21


СИМВОЛ ЛЮБОВІ


Символ – це узагальнений образ чого-то:

У нашій радянській держав є символом герб –

Це наша є національна спільнота;

В сільському хазяйстві був символом молот серп

Любові я б символ призначив ромашки цвіточок –

Й зв’язав би з ромашки копальний віночок!

05.10.20184 21:06.


ВЛАДА ЛЮБОВІ


Любов – це нестримана дія чаклунства духовного фронта –

В душі закодована й діє суттєво завжди підсвідомо

Й живе самостійно в людині, немов на курорті!

І діє людина уже по наказу любові свідомо –

Любов лиш примусить людину злі вчинки долати, –

Бо має вона справедливо-чаруючу владу!

06.10.2018; 15:41.


СПІВАЮТЬ МИСЛІ НА ПАПЕРІ


Прийшла на ум думка розумна і стали крутитися мислі у мене

І просить, щоб мислям її в семафорі горіло вже світло зелене, 

А в мозку – в чарунках всі мислі її визрівали.

Приходили мислі і дуже хороші бували –

На мене впливали, як наче художніх думок елексір, 

А визрівші мислі просились, щоб я їх пускав на папір –

Й тоді я вже брав олівець і папір і виписував мислі свої, 

А мислі тоді на папері про думку співали, немов солов’ї!

06.10.20184 19:53.


ДИРИГЕНТ


Він був на заводі директором і грав, як по нотах за гроші державні –

Купив він собі піаніну й сопілку, бо був музикант він завзятий.

Купив він машину для сина й для дочки – баян і гармошку для зятя.

Для свата – гітару і бубон, – були в заводському оркестрі, як главні…

Його не лякає ревізія, бо він хабар їй давав, 

І він на посаді своїй, як немов на курорті бува!

Він був й диригентом в оркестрі і був диригентом касірші у касі

У касі й кохались удвох і на гроші вони заглядалися ласо!

Його за таке диригенство вже треба давно посадити за грати, 

А він з молодою касіршею в себе на дачі продовжує грати!

07. 10.2018; 17:05.


СКЕЛЯ ЛЮБОВІ


Вже нині влюбилися ми до безтями обоє –

І душі у нас, мов літають на крилах любові!

Сіріє…Вже чайки у небі над морем літають, 

Й неначе у небі, як хвиля, їх крила махають.

Кінчається день і Сонце за обрій закотиться скоро…

Ми вдвох на скалі лежимо і любуємось морем –

Я кращого місця ніж скеля – другого в інтимі не знав, –

І наші тіла вже покрились рожевим загаром!

…Як скелю не можна розбити одним лиш ударом –

Отак і любов не розбити, – бо скелі міцніша вона!

07.10.2018; 22:53.


БЕЗСМЕРТНА ДУША


Душа – це духовна матерія й завжди живе на енергобіозі, 

І завжди до цілі крокує вона лиш по еволюційній дорозі!

Душа – це жива є істота і має магнітне із атомів тіло –

Й, немов невидимка, літає і робить все те, що вона захотіла!

Й спілкується з розумом й спільно виконують справу задуману ними –

Й із кожної справи, яка вже здійснилась, виходять, як завжди святими!

Душа із ефіра зчитує всю інформацію і розуму носить, 

А розум тоді вже людині вказівку дає: як, коли й що робити –

Й людина, уміючи вже починає, мов задумане не, творити!

Душа, що із розумом разом покинули мертву людину

Спілкується з душами мертвих й живих ще людей щогодини!

І я у сніданок, в обід й у вечерю став згадувать мертвих кожної днини –

І тата, і маму, сестер, і братів і всіх з нашої, що вже помер, родини.

Й сватів і кумів, і всіх друзів, і тих, що я бачив живими ще їх.

…Безсмертні всі душі – живуть і співають в тім Світі, немов солов’ї!

08.10. 2018; 14: 52.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!