09.10.2018 20:29
Без обмежень
47 views
Rating 5 | 6 users
 © Артюх Леся Вікторівна

Я знаю його краще, ніж він сам

Я знаю його краще, ніж він сам 

І відчуваю, коли треба зникнуть. 

Його тривоги - хмари в небесах 

І сміх такий, що неможливо звикнуть. 


На відстані у сотні тисяч миль 

Поєднує нас вічна неминучість. 

Ми любимо. Обоє ми живі. 

І лиш шляхам не доля перетнутись. 


Я знаю його краще, ніж він сам 

Поразка в битві, кров на полі бою. 

Як все купив і як розпродавав 

Оті світи, які не стали мною. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для коханої [для коханого], Для дорослих

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Туман / Вірш | Артюх Леся Вікторівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сьогодні / Вірш | Артюх Леся Вікторівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Артюх Леся Вікторівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.10.2018 16:30  © ... => Тетяна Чорновіл 

Це точно...Дякую, що читаєте! 

 15.10.2018 16:30  © ... => Зав`ялова Валентина 

Рада, що Вам сподобалося) 

 14.10.2018 08:50  Зав`ялова Валентина => © 

Шедеврально! Торкнулося душі.А кінцівка - взагалі... 

 11.10.2018 07:59  Тетяна Чорновіл => © 

Хороший мудрий вірш. У житті, як на довгій ниві. 

 09.10.2018 21:05  © ... => Каранда Галина 

Дякую за відгук. Приємно, що читаєте! 

 09.10.2018 21:01  Каранда Галина => © 

Чудово! 

Публікації автора Артюх Леся Вікторівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо