12.10.2018 16:59
Без обмежень
33 views
Rating 0 | 0 users
 © Василенко Андрій Антонович

Нові вірші

Вірші. Глава 2. Чпстина 7

ГОЛОС ТАТА


На цвинтарі ліс вже фруктовий росте самочинно –

В нім тато, неначе лісничий в могилі, як в хаті, поспати вмостився,  

На краю могили його вже плід грущі дзьобає шпачина

І сонячний зайчик стрибає із гілки на гілку, немов заблудився –

Він сонячний промінь на листячко крони повісив!

Окличний і дивний, мов голос, почувся в цім лісі –

Це листям озвався вже тато з високої крони, –

Як свідок, окличний цей голос почула й ворона!

Ця груша, аж в тата пустила глибоке коріння

І соком, як кров’ю, насичує плоду насіння…

…Мене вже окличний цей голос узяв за живе –

Мій тато у кожнім листочку на кроні живе!

09.09.2018; 12:37.


МАМИНА ДОЛЯ


У мами був тато і мама. Вона із сестрою поїхала в місто.

Та якось так сталось – сестра на базарі її загубила.

Й вона, заблудившись у цьому базарі ридаючи довго блудила.

Й один чоловік догадався – ридала дитина, – він був піаністом.

Ходила, блудила і в серці у неї відбувся, немов землетрус.

А тім сестричка шукала її, а вона теж шукала сестру

Із цим чоловіком. Як чуйна людина – повів він її в інтернат, –

Ходив він до неї, гостинці носив і був їй неначе, як брат!

І виросла мама – любовний у неї пройшов землетрус – народила

Мене і жила, як та блискавка, з татом – він грім був у мами!

Й щасливо із татом жила і забула про горе коли забдудила.

І стали вони вже блукати лиш еволюційними шляхами –

Жили на Землі і ще блискала мама ві тато гримів так, як треба –

А зараз вже блискає мама і тато із нею гримить аж у небі!

09.09.2018; 21:01.


ПОЛЕ ЛЮБОВІ


Проснулося поле у тиші ранковій й пшеничним колоссям шумить –

Цей шум про любов агрономші й любов комбайнера в серцях їх бурлить –

Любов їх пустила пшеничне коріння і в полі кохання росте!

І дивиться небо на них й очима ромашок дивиться степ, 

І жайвір над ними повис, і складає лібрето, і пісню співає –

Щасливі обоє, – бо кращого поля ніж поле любові немає!

10.09.2018; 08:04.




ДОЛЕНОСНЕ КОХАННЯ


В любові нам випала Доля – щасливо кохаємось ми, –

Леліємо ніжно друг друга й пишаємось завжди дітьми!

Кохання – це дбала мандрівка у нашім солодкім бутті, –

І служить нам, як залізна опора у нашім житті!

…В коханні лиш треба творить життєносну любовну суть –

І Долю тоді почуття лиш надійно у вись понесуть!

10.10.2018; 12:22.


ПЕРЕВЕРНУТИЙ СВІТ


Колись як садили: буряк, помідори, цибулю, часник й огірки, 

Капусту та ще кукурудзу і сонях в колхозному полі –

Тоді і пололи все це, а тепер кукурудзу саджають лише, 

А все остальне олігархи саджають – бо всі, як грошеві зірки, –

Й ніколи не будуть вони у своєму житті, як колхозники голі, 

Бо їдуть в клейнодів Світ по дорозі широкій, немов по шосе.

О, світ! Перевернутий ти з ніг на голову хвору – куди ти ідеш?

Навіщо буттєві незгоди й болячки людині несеш?

Й коли ж ти для себе вже створиш надійну основу, 

Щоб зміг сам себе ти на ноги поставити знову?

10.10.20184 19:12.


МІСЯЦЬ – ЗОРЕЛОВ


В небесному плесі лиш Місяць, неначе рибальський крючок ще висить –

Бо зорі потухли – попадали в річку й наживку його не клюють.

Та місць наживку на кращу міняє і хоче одну з них зловить, 

А зорі й цієї наживки не хочуть клювати, бо від неї блюють.

Тоді вже і Місяць потух, і у річку, упавши на хвилях поплив, 

І потім, пірнувши у річку він просто крючком все ж одну цю зловив!

10.10.2018: 21:18.


ТРАНСФОРМАТОР ЛЮБОВІ


В людини – в душі почуття виникає духовне й фізичне.

І це почуття у душі замічає само лиш себе –

Й людина тоді відчуває – які з них, – й до всіх вже привична!

Фізичне – це зло, шо болить, як людина рукою торкає.

Духовне – любов, – ти вже любиш мене, я люблю вже тебе!

Й воно при коханні палкому у нашій душі виникає, 

І ми відчуваєм його і, як діє воно на обох –

Його ця душа вже, як атом духовний трансформує в любов!

11.10.2018; 13:01


УЯВНА РАКЕТА ЛЮБОВІ

Фантастичний вірш


Літає ракета із швидкістю світла в ефірі.

Є швидкість душі у якій і любов у ефірі із нею літає.

І я вже в уяві своїй у цю швидкість повірив –

Бо наша душа і любов із тотожною швидкістю в небі витає.

Гадаю, що швидкість душі і ракети тотожна, 

І так як душа, мов ракета в ефірі буває –

То думаю: любов – це ракета, – повірити можна.

Душа у ефірі мовчазна, ракета – співає.

Догадка моя хоч й не має фактично-суттєву підставу –

Та мріялось так, що повірить в уяву себе я заставив!

11.10.2018; 18:51.



ЛЮБОВНО-МАГНІТЕІ РОЗРЯДИ


Електромагнітний розряд у душі, мов промчався –

Було це в дубраві, – коли підійшов він до мене!

Й від цього душа почуттям, мов із ним повінчалась –

Співало любовно-чаруюче листя зелене!

І ми закохались, неначе, в любовній дубраві –

І душі у нас, як немов солов’ї, заспівали, –

І наша любов засвітилась, як Сонця заграва!

А ми, мов, у небі любові уже побували –

Ти Зірка у небі любові була, а я – Місяць!

А небо любові – як, чаклуюче місце –

В небесному плесі вже Місяць, як човен до Зірки причалив, –

В любовному плесі їх хвилі любові уже повінчали!

І ми із дубрави поїхали в Загс і теж обвінчались –

Там друзі з букетами квітів нас щиро стрічали, 

Ще й батюшка з півчими нас теж зустрічав із хлібом і сіллю!

…І ми всі пішли в ресторан і зіграли там наше весілля!



11.10.2018; 23: 16.


КОРУПЦІОНЕРИ ОЛІГАРХІЇ

Раніше були піонери, були комсомольці, буди й комуністи, 

А нині у Світ олігархії пошесть прийшла, як хвороба –

Плодились, як криси, у партіях всяких вожді-корупціоністи –

Правителі ці Україну ведуть до духовного гроба…

…Радянський Союз розвалили вони, як дорвались до влади –

Отак й Україну розвалять вони. – ненажерливо й радо.

12.10.2018; 12:59.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Нові вірші (Вірші. глава 2.) / Вірш | Василенко Андрій Антонович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Нові вірші (Вірші. глава 2.) / Вірш | Василенко Андрій Антонович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Василенко Андрій Антонович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Василенко Андрій Антонович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 3 | Знайдено: 17
Автор: Василенко Андрій Антонович
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Кодова Доля. Глава 2.;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;