18.10.2018 16:08
Без обмежень
22 views
Rating 5 | 3 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Тобі, читачу


Тебе я вже втомила, мій читачу?

Бо скільки ж можна тих писать віршів?

Ще вчора крила за спиною бачив, 

Сьогодні втомлений від зайвих почуттів.


Бо скільки ж можна душу на арену, 

Неначе дивовижу, виставлять?

Мо, варто пошукати іншу сцену, 

Без тебе, і собі там виступать?


Пробач, читачу, за моє безсилля, 

За те, що все ж продовжую писать.

Старалась я, та марні всі зусилля, 

Повір, старалась вІршів не писать.


Не можу… вибухну, здається, 

Розсиплюся на атоми самотніх слів.

Від недосказанності рима захлинеться, 

Вогонь у серці згасить, що ледб тлів.


Пробоч, прошу тебе, о мій читачу, 

За те, що муку ділим пополам, 

За те, що я з тобою і сміюсь, і плачу, 

Й подумай, може, й не погано разом нам?

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Присвята / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Опало листя / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.10.2018 21:45  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую. Розумію,але деколи шкода своїх читачів (жарт)

 18.10.2018 17:10  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличный стих пани Ольга!

Это карма у сочинителей такая и куда от неё денешься))) 

 18.10.2018 17:01  © ... => Каранда Галина 

Дякую. Ваш коментар був корисним. На часі. 

 18.10.2018 16:39  Каранда Галина => © 

Пишіть)

Пишемо ж однак не для читача, а для себе. З внутрішньої потреби.

А читач знайдеться.

Не сьогодні, так завтра...

Рекомендую статтю...

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо