23.10.2018 13:25
Без обмежень
81 views
Rating 5 | 4 users
 © Богдана Копачинська

А осінь вже на кінчику пера

А осінь вже на кінчику пера,  

І спогади про літо пише злива. 

Неначе ллються сповіді слова 

Так болісно і так правдиво. 


А спогади, немов пожовклий лист 

Кружляють невідступно наді мною. 

У осені є свій художній хист : 

Все віддаляти нас з тобою. 


Вже так далеко, ніби в забутті,  

Вже крапка та не буде далі. 

Вихоплюють лиш тільки ліхтарі,  

Дві тіні та тремкі деталі. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Ліричний вірш, Про любов, Про кохання

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Останні дні зими, останки снігу / Ліричний вірш | Богдана Копачинська». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Богдана Копачинська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.11.2018 14:26  © ... => Лора Вчерашнюк 

Дуже вдячна за коментар! 

 29.10.2018 18:28  Лора Вчерашнюк => © 

Действительно, осень умеет это делать, как никто - завершать что-то, или создавать иллюзию завершенности. Прекрасный стих, утонченный))) 

 25.10.2018 20:26  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую) Осінь вона така : і радість і смуток поруч... 

 25.10.2018 08:11  Тетяна Ільніцька => © 

По-осінньому красиво. Елегія осіннього смутку... 

 23.10.2018 15:10  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

І я рада)) Дякую) 

 23.10.2018 14:53  КАЛЛИСТРАТ => © 

Чудово пани Богдана! Рад Вас видеть))) 

Публікації автора Богдана Копачинська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо