Душа-метелик
Душа - метелик, візерунки крил
розкинулися між нічними зорями.
Торкнувся темно-синій небосхил
моїх сердечних необізнаних просторів.
Тендітних крилець золотавий шовк
кохання огорнув терпкими митями.
Той серця голос зовсім не замовк.
Вичікує нові акорди стримано.
Душа - метелик в нічнім сяйві зір
купається в словах давно намріяних.
Тільки в хрептах нічних величних гір
лишається їх ехо нерозвіяне.
Тернопіль, листопад 2010 р.
