26.10.2018 21:54
Без обмежень
43 views
Rating 5 | 2 users
 © ЛАРИСА МАНДЗЮК

Нема далеких...

Нікого й словом зрадити не змушу, 

нема близьких, далеких теж нема...

Зимні вітри, прокралися у душу, 

де ступлю крок, там огортає тьма.


Не чую слів, знаходжу зовсім інших, 

сумні думки читаю між рядків...

Хоч світлу мить одну прошу, не більше, 

щоб вкрасти душу в осені вітрів...


Вірити хочу, в когось думки про тебе.

Хоч Ти Мій Боже руку протягни.

Несуть вітри вже душу попід небо, 

де чорні хмари й голі ясени.


Болить вона, розпята між світами.

Чи я жива, для мене вже дарма.

Коли самотність ділится думками..

Нема далеких і близьких нема.


автор Лариса Мандзюк. м. Львів.

м. Львів. 26. 10. 2018.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Філософський вірш, Про самотність

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «...падають зірки / Ліричний вірш | ЛАРИСА МАНДЗЮК». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора ЛАРИСА МАНДЗЮК.


Мій рейтинг: 2

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.10.2018 11:50  © ... => Каранда Галина 

Дякую... 

 27.10.2018 07:55  Каранда Галина => © 

Сподобалися образи.
Хай все буде добре. 

Публікації автора ЛАРИСА МАНДЗЮК

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо