15.05.2011 11:58

-

350

2 | 2

 © Наталка Янушевич

Той сірий дощ… 

Він був-таки блакитним, 

Якщо дивитись крізь завісу хмар. 

Він просто все навкруг хотів умити. 

Нудьги у ньому й крапельки нема. 

Є ритм і струм. 

Води холодні струни, 

Що в кожну шпару вміють зазирнуть. 

І стати тим жаданим порятунком, 

І свіжі барви саду повернуть. 

Безмежний захват чистих поліфоній, 

Овації в прозорості новій. 

І спраглий шепіт пристрасних півоній, 

Рожевих. У заплаканій траві. 

Дрогобич, 2010