05.11.2018 14:27
для всіх
89
    
  3 | 3  
 © Добродій Ольга Іванівна

Подаруй мені сад

Подаруй мені сад

Що в вікно зазирає, 

Легкий запах свічад, 

Що пітьму проганяє.


Щоби в шибку мені

Вранці стукала гілка, 

Щоб цвіли яблунІ, 

А над ними щоб бджілка…


На терасі завжди

Щоб горнятко із чаєм, 

А як схочеш піти, 

Знай – на тебе чекаєм…


Подаруй мені сон

На перині з надії, 

Щоб серця в унісон, 

Щоб завжди молодії.


Подаруй мені сад, 

Сама Євою стану, 

Найсмачніше зі знад

Тобі з гілки дістану.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.11.2018 21:21  Каллистрат => © 

С горнятком согласен!))) Потому, как оно даёт ощущение даже некоей чайной церемонии, что ли, как в Японии))) Круто!

 05.11.2018 19:02  Каранда Галина => © 

Тепер взагалі супер!
Дуже хороший вірш!

 05.11.2018 16:10  Каллистрат => Каранда Галина 

А в церкві гроші раніше збирали в кухлика, чи кружку?)))

 05.11.2018 15:50  Каллистрат => © 

И это правильно, потому, что кружка - ёмче)))

 05.11.2018 15:45  Каллистрат => Каранда Галина 

Чашка для чая, конечно лучше, но в данном стихе при прочтении получится "ча-ча", посему я за кружку)))

 05.11.2018 15:09  Каранда Галина => © 

я б замінила кружку чашкою...
Але ж гарно!)

 05.11.2018 14:48  Каллистрат => © 

Ну, пані Ольго, гарний і надзвичайно звабливий вірш!))) Дякую!