08.11.2018 15:27
Без обмежень
19 views
Rating 5 | 3 users
 © Костенюк

Реквієм

як Р. Л. Стівенсон

Під зоряним небом у ріднім краю

мене покладіть у могилу мою.

Я весело жив і веселість свою

візьму у домівку останню.


Такі на плиті накарбуйте рядки:

«Він спокій шукав і знайшов все ж таки –

у дім повернувся матрос крізь роки, 

мисливець прийшов з полювання».

07.11.2018р.


Requiem


Under the wide and starry sky, 

Dig the grave and let me lie.

Glad did I live and gladly die, 

And I laid me down with a will.


This be the verse you grave for me:

Here he lies where he longed to be;

Home is the sailor, home from sea, 

And the hunter home from the hill.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Переспів, Для бабусі [для дідуся], Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «На полі битви / Пісня | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зрада / Рубаї | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Мій рейтинг: 7

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.11.2018 15:05  Лора Вчерашнюк => © 

згодна)))))) 

 09.11.2018 22:32  © ... => Лора Вчерашнюк 

Дякую! 13 листопада у Стівенсона день народження. Привід для переспіву. Як Вам новий дизайн? Тепер я користуюся виключно бесідкою...

 09.11.2018 22:07  Лора Вчерашнюк => © 

"Каждую минуту думай о смерти!" - говорил дон Хуан ученику - и живи на ВСЮ катушку)))) Спасибо))) 

 09.11.2018 13:08  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую! 13-го листопада день народження Стівенсона. Він також, як Леся, хворів туберкульозом з дитинства і також, як вона, перемогав її (хворобу) у творах.

 09.11.2018 12:00  © ... => Тетяна Ільніцька 

Тринадцятого листопада день народження Стівенсона.  Є нагода згадати. "Островом скарбів" ми всі захоплювалися, ковтком свіжого повітря...

Згідний з Вами, пані Тетяно. Сковорода геній. Відомо, що "Лаконічність сестра таланту". А ось моя епітафія, не талановита:

Епітафія.


Що ж, лірики – котрих на злеті…

Я ж був з тих, хто з трясовинѝ

милують небом в очереті,

бо – обивателі вони.


Колись, подібно, як у храмі,

у спальні покінчив з життям

близьки́х окроплений сльозами,

а рідним було і не втям-


ки, що дав дуба справжній лірик…

І що вписати в панегірик?

Що був такий, горілку пив,

не крав, тож скарб не заповів.


Щоб не обтяжити парафію,

сам написав цю епітафію…

03.03.2018р.

 09.11.2018 09:09  Тетяна Ільніцька => © 

Гарно, коли людина дбає заздалегідь про вічне, зокрема продумує епітафію. "Світ ловив мене, та не спіймав", - коротко і влучно.

 08.11.2018 17:32  Панін Олександр Мико... => © 

Досконало, як завжди. 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо