11.11.2018 18:52
Без обмежень
33 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

У червоному платті

Ти була у червоному платті

Чорну сумку в руках тримала, 

А я ніс білі квіти латаття –

Що їх любиш, мені ти казала…


Погляд карих очей блискавичив, 

Каблучки ритм війни відбивали.

Я коханням тебе возвеличив, 

Зрозуміють лиш ті, що кохали.


Били громами губи в мовчанці, 

Ти байдужістю душу вбивала.

А казала, що любиш, ще вранці, 

Найдорожчим мене називала.


Ти була у червоному платті, 

Ти сердилась, бо довго чекала.

Така рідна в сердитім завзятті, 

Бо я знав, що мене ти кохала.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Новини / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «У тумані / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.11.2018 20:39  Панін Олександр Мико... => © 

Ти кохала, як рідко кохають,
Губи твої лиш "ні" промовляли,
Так рятують і себе терзають,
Так трагічно не часто кохають,
Так суворо себе спопеляють
І вклоняються знакам печалі.
Ти кохала, як рідко кохають,
Губи твої лиш "ні" промовляли, 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо