12.11.2018 01:01
Без обмежень
38 views
Rating 5 | 4 users
 © Вікторія Куценко

Нова...

я повертаюсь до своєї поезії зовсім нова

правда. 

і це не просто слова. 

я надто багато думала і писала в смартфон. 

я навчилась фільтрувати оточення. 

навчилась міняти життєвий фон. 

я навчилась керувати своїм серцем і думками. 

багато чого залишилось там, за моїми плечами. 

мої смарагдові очі тепер плачуть лише від щастя. 

тепер я чітко знаю, хто що для мене значить. 

я ще більше полюбила підбори і строгість. 

тепер я дівчина, яка ні в кого нічого не просить. 

досить. 

я полюбила місто і шум. 

я навчилась робити сама собі радість.

і прибирати сум.

я нарешті виховала свій характер.

небу віддала покірність.

у нас з ним - бартер.

але всередині я залишила своє головне- мрії.

і все майже так, як я хотіла...



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Їй / Ліричний вірш | Вікторія Куценко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Вікторія Куценко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.11.2018 21:35  © ... => Тетяна Ільніцька 

звісно,що на краще,пані Тетяно... 

 12.11.2018 21:12  © ... => Лора Вчерашнюк 

дякую,пані Лоро!) 

 12.11.2018 09:23  Тетяна Ільніцька => © 

Сподіваюся, зміни на краще? Чи це самоіронія?))) 

 12.11.2018 04:33  Лора Вчерашнюк => © 

Чудово!!! Дякую))) 

Публікації автора Вікторія Куценко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо