12.11.2018 20:03
Без обмежень
42 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Серця

Хтось підмінив людські серця

Мабуть, був злий, чи грався поміж іншим.

Бо роблять зло, не боячись Творця, 

Смак злата переміг страх стати грішним.


А замість лЮдського у груди шо поклав?

Собаче серце? Ні, подумай – зрозумієш, 

З тваринного в нас хижий лиш оскал

Й жорстокість, від якої шаленієш.


А може, в нас метеликів серця?

Чи можем безтурботно день прожити?

У радості літати без кінця, 

Весь світ усе життя любити?


Чи, може, з дерева серця у нас?

Та ні!.. Їй Богу, смішно говорити.

Змогли б тоді найкращий свій парнас

Зрубати, знищити, під корінь все спилити.


У нас серця з тканин, із мішури, 

Паєтками прошиті недолуго.

Вжахнулися б, як взнали пращури, 

Що ми на стрази проміняли друга.


А є ще ті, у кого кам’яні, 

Хто думає, що вічно буде жити.

Збирає камені коштовні в бур’яні

Й ховає, щоб нікому не вділити.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Прощання з осінню / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мить / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.11.2018 21:09  КАЛЛИСТРАТ => © 

+++ ! 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо