16.11.2018 21:23
Без обмежень
35 views
Rating 0 | 0 users
 © Камінчик Валентина

Зайчикові вуха

Сіє, віє, завіва

Снігом завірюха, 

А у зайчика, хоч плач, 

Змерзли дуже вуха.


Він і валянки узув, 

І вдягнув кожуха, 

А з-під шапки, ну хоч плач, 

Виглядають вуха.


– І чого ти зажуривсь? –

Цокотять синички. –

Ти б собі вдягнув на вуха

Теплі рукавички!

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Дитячий вірш, Для дітей, Для малят, Про тварин, Про зиму

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Голод / Драматичний вірш | Тичина Павло 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ялинка / Вірш про зайчика | Олесь Олександр». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Микола Щасливий.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Микола Щасливий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо