22.11.2018 08:08
для всіх
171
    
  8 | 8  
 © Анатолій Костенюк

Пектораль

Пектораль

Завірюха одягнених в хутро

не злякає відважних людей,

їх мисливець досвідчений мудро

по ледь видним слідам проведе.


Буде славне у них полювання

і останній разючий удар

кожен з них приберіг на прощання –

від страждань позбавляючий дар.


Буде здобич на м`ясо багата

і у бивнях могутніх трофей,

будуть радісно їх зустрічати

в ріднім племені зграйки дітей,


будуть їм посміхатись красуні,

будуть ними пишатись батьки,

поховають в короткому сумі

всіх загиблих від гострих кликів.


Поглядаючи на таке звичне,

рідне стійбище з часу гори,

я питання задам риторичне:

що змінилося з тої пори?

22.11.2018р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.11.2018 18:19  Тетяна Чорновіл => Костенюк 

Мало що змінилось, і Ви дали це зрозуміти своїм цікавим повчальним віршем! Тільки вірші в той час, мабуть, треба було вибивати кайлом на камінні, а тепер нам таки простіше з Інтернетом)) Прогрес...

 22.11.2018 15:31  Панін Олександр Миколайович... => Костенюк 

На жаль, зміни лише не в кращій бік.
Гарний вірш і за ритмом, і за змістом.

 22.11.2018 13:02  Гаврищук Галина => Костенюк 

Вірш змушує гордитися нашими предками і розуміти звідки в нашого народу сила виживання та сміливість.Те, що було, не зникло, тільки видозмінилось. Та сила зараз у дурному терпінні. Але десь всередині кожен знає, що розрахунок таки буде, може й кривавий...

 22.11.2018 09:48  Тетяна Белімова => Костенюк 

Цікаве питання) Думаю, змінилися форми презентації перемог (у полюванні чи війні), а зміст лишився незмінним. Пектораль збереглася в поховальному кургані. Можливо, через тисячі років найбільшим свідченням нашого життя буде запис телеефірів)))) Хтозна...
Вірш дуже гарний і з питанням, і без нього. Дякую, що нагадали про цікаву тему.