23.11.2018 19:52
Без обмежень
32 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Річка

Було літо… Було кохання…

Наші душі в раю гуляли…

Розлучаючись, ми на світанні

Цілий день знов на зустріч чекали.


Погляд твій чарував і бентежив, 

Я тонула у сині очей.

До останку мені ти належав

Під пісні солов’їних ночей.


Було літо… І мучила спрага

Невгамовне серце твоє.

Ти гадав, що це тільки розвага, 

Убиваючи літо моє.


Мов ріка, поміж нашим коханням

Інша стала – стрімка глибина.

Ти купавсь, надихався пірнанням, 

Я ж хотіла дістатися дна…


І тепер ми два береги різні –

Як ту ріку мені перейти?

Хай минуть швидше осені слізні, 

Взимку льодом зумію пройти.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Жнива... / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Двох / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.11.2018 22:09  Панін Олександр Мико... => © 

Дуже поетичний сум.

Хай залишиться бажання долати ріку, як стане лід. 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо